Таня вперше залишилася сама вдома. Ні, звичайно, до цього їй доводилося залишатися одній в квартирі, але це були інші квартири в іншому місті. А саме в цій квартирі вона залишилася вперше.

І ця подія наводила на Таню тугу та побоювання за збереження свого організму та життя загалом. Тому що ні саме місто, ні квартира, ні сусіди не вселяли Тані впевненості, що все буде гаразд.

Перед їхнім з чоловіком від’їздом мама з придихом зачитувала Тані всілякі кримінальні новини, які тільки-но змогла розкопати. Якщо їм вірити, то нове місце проживання Тані – це злочинне місце на землі.

Мама Таню збирала як у хрестовий похід. Їй було презентовано газовий балончик, електрошокер та нунчаки, якими Таня поняття не мала як користуватися.

Чоловік сміявся з тещі. Від чоловіка та Таня заражалася оптимізмом, свято вірячи, що нічого з подарованого мамою спорядження їй не знадобиться. Але мама наполягла, щоб Таня взяла шокер, балончик та нунчаки із собою.

І ось зараз Таня, залишившись одна вдома, намагалася викинути з голови всі ті страхіття, які самозабутньо читала їй мама. Виходило у неї з кожною годиною все гірше і гірше

Чоловік пішов на добу на роботу, і вдень Таня ще цілком спокійно займалася різними домашніми справами, але чим темніше ставало за вікном, тим частіше в Тані голові спливали уривки статей, які їй читала мама.

Ось уже двері не здаються Тані такою вже надійною перепоною, а сусіди якось підозріло затихарились у своїй квартирі. Вулиця стала пустельною та лякаючою.

Таня п’ять разів перевірила всі замки, кілька разів поштовхала двері, щоб оцінити їх стійкість, і навіть з розбігу врізалася в них плечем.

Експеримент із тараном вселив у Таню деяку впевненість у тому, що від нальоту невідомих грабіжників вони Таню вбережуть. Щоправда, потім Таня згадала, що вона важить п’ятдесят кіло, навряд чи грабіжники відрізнятимуться такою ж стрункістю. І Таня почала мандражувати з новою силою.

На годиннику вже дванадцята година ночі, а Таня все ще напружено сидить на кухні, чуйно прислухаючись до того, що відбувається в під’їзді. Але там нічого не відбувається, від цього Тані стає страшніше.

Помаявшись ще хвилин тридцять, Таня вирішила, що настав час лягати спати. Так і час до повернення чоловіка мине швидше, і боятися уві сні Тані виходить погано.

На тумбочку Таня поклала подарований мамою набір. Найбільше надії Таня покладала на нунчаки. А ось газовий балончик прибрала подалі, розуміючи, що у замкнутому просторі їй також дістанеться від його використання.

Перевіривши ще раз усі замки на дверях, переконавшись, що до тумбочки з боєзапасом вона легко дотягується, Таня вимкнула світло і спритно пірнула під ковдру.

Таня намагалася заснути, але сон не приходив. Сусіди за стіною якось зловісно покашлювали, можливо навіть абеткою Морзе передаючи подільникам інформацію про беззахисний стан Тані.

А ось за вікном заревіла чиясь сигналізація, змусивши Таню підскочити на ліжку та схопитися за нунчаки. Таню підмивало завити в унісон із сиреною, але страх скував горло, тому вона могла тільки натужно заспівати і загрожувати вікну нунчаками.

Коли Таня нервувала, вона часто бігала в туалет, а цієї ночі вона нервувала дуже сильно, тому відлучки в санвузол відбувалися дуже часто.

Під час однієї з них Таня з жахом почула, як у дверному замку почав повертатися ключ. Грабіжники підгадали час, коли вона була максимально беззахисна. Але це грабіжники прогадали, бо Таня навіть у туалет брала з собою свої страшні нунчаки, ось вони й стали у пригоді.

Грабіжники явно намагалися не шуміти, тому робили свою чорну справу повільно, що дозволило Тані доробити свою справу і просочитись у темний коридор.

Вимотана своїм страхом Таня відчувала навіть якийсь мисливський азарт. Мисливець зараз стане здобиччю! Вони ж там чекають, що Таня мирно спить у своєму ліжечку, а вона тут, та ще й готова дати відсіч! Ух, вона зараз усім покаже!

Невідомі грабіжники вже впоралися із замком, і двері почали повільно відчинятися, але Таня, що сховалася серед курток, це могла тільки чути.

Нарешті постать грабіжника повністю з’явилася в коридорі, і двері за ним почали повільно зачинятися. Та він лише один! Чомусь свідомість Тані залилась тріумфом, хоча вона слабо уявляла, як зможе впоратися хоча б з одним грабіжником, який, судячи з фігури, явно не найтендітніший чоловік.

Але Таню вже захопило хвилею адреналіну, і вона з войовничим кличем кинулася на спину “грабіжнику”, який так вчасно нахилився.

У стрибку Таня примудрилася ногою заплутатися в поясі, що висів на вішалці, але це її не зупинило. Вона люто смикнула ногою, але звільнитися все одно не вдалося. Зате вішалка разом із усім вмістом почала завалюватися на Таню, яка парою мить раніше приземлилася на спину “грабіжнику”.

“Грабіжник” якось верескливо заверещав і спробував крутнутися на місці, але тут на них з Танею впала вішалка, перевівши боротьбу в партер.

Вереск “грабіжника” підхльоснув Танін азарт і вона почала працювати нунчаками.

Невідомо, скільки б ще тривало і чим би все в результаті закінчилося, але тут “грабіжник” став мaтюкaтиcя, причому робив він це дуже знайомо.

– В-ваня? – невірячи видихнула Таня, намагаючись відновити дихання.

Чоловік важко і гірко зітхнув, а потім зізнався, що так, це Ваня, законний чоловік Тані. Таня спритно скотилася з чоловіка і стала дбайливо розгрібати його з-під купи речей, що звалилися.

– А ти чого? Ти ж мусив тільки зранку прийти з роботи? – спантеличено спитала Таня, як тільки чоловік утвердився на ногах і в коридорі таки спалахнуло світло.

Чоловік, потираючи відбиті місця, сказав, що погано почував себе, тому його відправили з температурою додому, поки всіх не заразив на роботі.

– Та я думав, ти спиш, не хотів будити, – дуже обережно відповів Ваня на обурене запитання Тані, чому він її не попередив.

Чоловік був відправлений у ліжко, а Таня, войовничо заткнувши нунчаки за пояс штанів з ведмедиками і щось бурчачи собі під ніс, вирушила робити чоловікові чай.

Ваня лежав у ліжку і аналізував те, що відбулося. Сьогодні він глянув на дружину з іншого боку і став навіть її трохи побоюватись.

КІНЕЦЬ.