Мішутку, цуценя, схожого на ведмежа, Соні подарували друзі.

– Ти ж сама біля лісу живеш, от і буде тобі охоронцем. Але Мишко виріс у “романтика”. Міг годинами спостерігати за метеликом, або нюхати квіти, або няньчиться з кошенятами Мурки, коли та тікала у справах. А ось захисник з нього ніякий, незважаючи на габарити, Мішутку кривдили всі сільські собаки. Соні не раз доводилося рятувати свого вихованця.

Того ранку вона почула, послідовно: гавкіт сільських собак, потім грізний рик, потім вереск шавок, що тікають. Соня вийшла подивитись, що там трапилося. Побачила у себе на подвір’ї величезного чорного пса. За господаркою на вулицю вискочив Мишко.

Дівчина вже злякалася, що чужинець нападе на її улюбленця, але собаки обнюхавшись, мирно замахали хвостами.

Соня нагодувала собачок, сфотографувала Графа (так вона назвала прибульця) і розмістила в мережі оголошення: “Знайшла собаку”. Видно було, що Граф породистий і доглянутий собака, отже, загубився.

І хтось шукає його. Пройшов тиждень. Граф із Мішуткою потоваришували, новий друг вчив Соніну собачку битися, удвох вони “утихомирили” сільських дворняг. Граф справно охороняв будинок, господиню та нового друга. Пройшов місяць.

Якось до Соні у двір прийшов незнайомий чоловік. – Що вам потрібно від мого Графа? – обурилася дівчина, побачивши, що той, як нічого не було гладить собаку.

– Розумієте, це мій собака, Вулкан. Він загубився на полюванні, а потім я побачив ваше оголошення. Дякую вам, що не залишили його. Коли Антон із Вулканом поїхали, Соні здалося, що будинок спорожнів.

Сумував Мишко, їсти відмовлявся, вив. Навіть Мурка зажурилася. На третій день Соня почула захоплений (саме “захоплені”) гавкіт Мишутки. Вибігла. Мишко і Граф радісно стрибали навколо один одного.

Граф підбіг до Соні, уткнувся до неї в коліна. Увечері знову приїхав Антон.

– Два дні вив, їсти відмовлявся, а вранці втік, – розповів він Соні і знову відвіз Вулкана…

Так повторилося чотири рази… Минуло півроку.

– Мені простіше було одружитися з Сонєю і переїхати сюди, ніж повертати Вулкана назад, – жартував Антон.

– А якщо говорити серйозно, то Вулкан виявився розумнішим за мене.

Одразу вибрав собі господиню, а мені жінку.

КІНЕЦЬ.