Коли ми вирішили розлучитися, мій колишній чоловік забрав у мене всі прикраси і подарунки, які подарував за роки спільного життя. Квартира, в якій ми проживали, була придбана до шлюбу моїми батьками, тому він зрозумів, що тут ділити нічого. І в той же час, меблі та побутову техніку він вирішив розділити на свій розсуд. Я не стала сперечатися і забирати у нього шафи і телевізор, і, тим більше, золоті прикраси. Для мене це вже було неважливо
Коли ми вирішили розлучитися, мій колишній чоловік забрав у мене всі прикраси і подарунки, які подарував за роки спільного життя.
Квартира, в якій ми проживали, була придбана до шлюбу моїми батьками, тому він зрозумів, що тут ділити нічого. І в той же час, меблі та побутову техніку він вирішив розділити на свій розсуд. Я не стала сперечатися і забирати у нього шафи і телевізор, і, тим більше, золоті прикраси. Для мене це вже було неважливо
З своїм чоловіком Богданом ми прожили довгих 10 років. Одружилися, коли обом вже виповнилося тридцять. Здавалося б, дорослі люди, які вже багато чого бачили і усвідомлено вступають у подружнє життя.
Жили ми добре, але довгий час у нас не було дітей. І лише три роки тому я народила сина, то ж всю свою любов, турботу і увагу я віддавала останнім часом йому. Напевно, саме тому я і не помітила, що мій чоловік почав мені зраджувати. На роботі Богдан познайомився з 27-річною неодруженою Світланою. Виявляється, у них все це триває вже кілька років.
І ось нещодавно Богдан наважився і вирішив все мені розповісти і піти з сім’ї. Я спочатку хотіла боротися, шукала способи повернути свого коханого чоловіка.
В душі також була невелика надія, що він одумається, і його почуття до мене не згасли. Адже у нас росте дитина, я вважала, що хоча б заради сина варто намагатися зберегти сім’ю. Але Богдан зрадив мене, мою любов, а нашу сім’ю поміняв на молоду обраницю – своє нове захоплення.
Але потім я усвідомила, що чоловік вже все вирішив і не збирається міняти свого рішення. Тоді я твердо вирішила, що навряд чи зможу пробачити йому зраду. Нехай наша спільна дитина краще росте в сім’ї, де немає батька.
Це кращий варіант, ніж той, коли син спостерігає постійні непорозуміння між батьками. Крім того, я непогано заробляю, добре виглядаю і зможу перебороти себе. Саме тому, я спробую не сумувати за чоловіком, не побиватися, а просто жити далі, адже мені є для кого жити.
Спочатку Богдан зібрав речі і просто пішов жити до цієї Світлани. Потім ми вирішили розлучитися офіційно. І ось тоді я побачила, ким насправді є мій чоловік. Я навіть не помічала його негативні якості, проживаючи з ним у шлюбі. Це тому, що дуже любила його. В першу чергу, мій колишній чоловік вирішив забрати у мене всі прикраси і подарунки, які подарував за роки спільного життя.
Квартира, в якій ми проживали, була придбана до шлюбу моїми батьками. Тут він зрозумів, що тут ділити нічого. І в той же час, меблі та побутову техніку він вирішив розділити на свій розсуд.
Може він думав, що я буду заперечувати? Але я не стала сперечатися і забирати у нього шафи і телевізор, і тим більше золоті прикраси. Для мене це вже було неважливо. Я дала собі слово, що спокійно витримаю все, що б не сталося, лише для того, щоб ця недостойна людина назавжди зникла з мого життя.
Після розлучення я вирішила з ним не спілкуватися. Якщо захоче зустрічатися з сином, я проти не буду. Я впевнена, що зможу все це витримати. Буду більше спілкуватися з колегами по роботі, частіше їздити до батьків, вихідні присвячу своїй дитині.
І хоч я з усіх сил намагаюся не показувати своїх почуттів людям і синові, тим не менше, мене це дуже зачепило. Як я могла жити з цим чоловіком всі ці роки?
Він же був при знайомстві зовсім іншим. Чим інша жінка може бути кращою за мене? Чому він не подумав про сина? Дитині буде важче жити в родині, де немає батька. Нехай навіть мої батьки оточать його увагою і турботою, і я частіше буду з ним займатися, але діти повинні рости в повноцінній сім’ї.
А мій колишній чоловік здивував мене ще раз. Коли в черговий раз він приїжджав за речами, сказав мені, що пішов від мене, бо завжди мріяв про молоду дружину. Я була просто ошелешена – навіщо ж він тоді, 10 років тому, вибрав мене, 30-річну. Хіба не простіше йому було відразу одружитися з двадцятирічною дівчиною?
Дивлюся на нього, і сама себе не розумію, як я могла прожити з ним стільки років, та ще й любити його? В цій ситуації мені найбільше шкода сина, але я зроблю все для того, щоб виховати його достойною людиною. Впевнена, у мене це вийде.
КІНЕЦЬ.