Дуже часто люди говорять, що їх дітям пощастило в житті, адже їх сину чи донечці попалася заможна дружина чи чоловік. Але я не знаю, чи в цьому щастя, як на мене, це може бути проблема ще та.

А вся справа в тому, що мені потрібно придумати якусь вагому причину, щоб на весілля не йти до своєї власної дитини!

В голову зараз приходить лише одна думка, сказати, що я занедужала і все.

Але цього б дуже не хотілося мені, якщо чесно, я і так півроку по лікарнях. Звичайно, правдоподібно буде, якщо я прийму таке рішення і саме так і скажу.

Але я боюся на себе наговорювати, стала забобонною з цим. А що ще можна придумати?

Вийшло так, що вчора сваха дзвонила мені, мати моєї майбутньої невістки Ольги, тепер уже, я думаю, можу її так називати – весілля через два тижні.

Там підготовка йде повним ходом, звичайно.

Правду кажучи, сваха моя молодець, вона оплатила кафе для молодих, транспорт для гостей, лімузин для наречених.

Вона дуже старалася, організувала все по вищому розряду – фотографи, відеозйомка, триповерховий торт від шеф-кондитера.

Наші діти ще не дуже самостійні були, своїх грошей у них немає, їм по двадцять три роки лише взагалі.

Вчорашні студенти, тільки-тільки на роботу влаштувалися, ще життя та побут зовсім не налагоджений в них.

Звичайно, грошей у них немає таких, де їм їх взяти. Син мій спочатку говорив, взагалі весілля не буде, просто розпишемось і посидимо в кафе з батьками. Я теж такого святкування зовсім не хотіла, не ті часи, щоб застілля організовувати.

І майбутня дружина мого сина була згодна на такий варіант.

Але сваха моя встала на своєму.

Як так, весілля не буде, єдина дочка заміж виходить! Треба весілля, і все тут. Каже, якщо не зробимо дітям свята, то потім шкодуватимемо все життя. Адже її донька постійно мріяла про білу сукню.

Щоб фотографії були, які можна буде онукам показати. Я, каже, сама все підберу, замовлю і оплачу!

Батьки майбутньої невістки Ольги – люди досить заможні. Мати все життя сидить вдома, не працює. Енергії у неї море, і вона витрачає її на сімейні справи.

Будинок чималий заміський побудувала з нуля, ділянку привела в порядок – все селище до них на екскурсію ходить, а в минулому році міську чотирикімнатну квартиру відремонтувала.

Тепер будівництва-ремонти позаду, і мама Ольги всю свою буйну енергію направила на організацію весілля дочки.

Я думала, все буде в якихось рамках розумних, на сьогоднішній день.

Але тепер я спостерігаю за розмахом, і просто навіть не знаю, що думати з цього приводу. Мені здається, вона вже нереальну суму грошей витратила на цю справу.

І чим далі, тим сумніше.

А вчора дзвонить і каже – я хотіла порадитися з вами щодо подарунка молодим нашим на весілля. Щоб не вийшло так, що ми подаруємо однакове.

Ну, ви ж будете щось від себе дарувати їм на весілля?

Грошей у мене зараз, треба сказати, не густо зовсім: у мене ще й донька-старшокласниця і безробітний чоловік, який близько року не може нікуди влаштуватися, часи в нашій сім’ї зараз складні.

Та й у мене самої останнім часом негаразди зі здоров’ям, заробляти багато не виходить зараз у нас.

Я відклала 5 тисяч гривень на подарунок молодим! І то вже тисячу звідти взяла на термінові потреби, ще не повернула, не знаю, чи встигну до весілля гроші отримати.

А сваха моя мені заявляє – ми машину з чоловіком будемо їм дарувати! Щоб не вийшло так, що ви теж подаруйте машину.

Я мало не впала взагалі. А яка там машина? З яких коштів?

А вона не відстає – мовляв, а у вас які плани щодо подарунка? Ви не хвилюйтеся, мовляв, можете мені сказати, я нікому ні слова!

Сказавши щось типу того, що ми з чоловіком поки щодо подарунка нічого ще не вирішили, я поклала телефон. І тепер навіть не знає, що думати.

Вирішила, що йти нам на це весілля нема чого, після слів моєї свахи. Зображати там бідних родичів? Давати привід потім сказати, що батьки нареченої машину презентували, а ми на весілля з’явилися, їли-пили, як не в себе, а подарували три копійки?

Запрошені, звичайно, не тільки я, але і чоловік, і наша дочка. Ось думаю тепер, як відмовитися культурно від цього заходу, щоб ніхто нічого поганого не подумав.

На недуги якось посилатися не хочу, чесно кажучи. Термінове відрядження?

Мені дуже сумно, адже грошей у нас немає, в організації весілля я теж участі, особливо, не брала, а тут сваха про машину якусь говорить, та в мене з роду стільки грошей немає.

Тепер я не знаю, як правильно вчинити, я ж мати, хочу бути на весіллі сина, але знає, що свати скоса дивитимуться, якщо побачать один тоненький конверт.

Що робити і як мені бути?

КІНЕЦЬ.