Мій обранець був моїм ровесником.

Після весілля я переїхала жити до чоловіка, а свою квартиру здала в оренду.

Мені доводилося всю роботу по дому виконувати самій, чоловік не допомагав ні в чому.

Але при цьому вимагав, щоб в будинку була чистота і порядок.

Був дуже вибагливий у їжі, йому нічого не подобалося з того, що я готую.

Через якийсь час мене стало напружувати моє заміжжя.

Останньою краплею стала поява в нашому будинку маленького онука чоловіка.

Батьки віддали його на піклування дідусеві, а самі поїхали відпочивати.

Всі турботи по догляду за дитиною лягли на мої плечі, так як чоловік не особливо проявляв родинних почуттів по відношенню до свого онука.

Мені самій доводилося гуляти з хлопчиком, вчити з ним уроки, годувати його і розважати.

Я не готова була до такого повороту подій.

У мене немає своїх дітей. І вся ця суєта мене дуже напружує.

Моє життя після заміжжя стала тільки гірше, ніж до нього.

У мене зовсім немає часу на себе, і я все частіше стала замислюватися про розлучення.

Дорогі жінки, якщо ви мрієте вийти заміж в такому віці, як я, подумайте гарненько.

Воно вам треба?

КІНЕЦЬ.