Я зовсім по-іншому уявляла своє життя, коли погодилася вийти заміж за італійця. Коли ж я навідуюся в Україну, тут мені всі заздрять. Я стараюся завжди тримати себе в формі та красиво виглядати, але те, що болить мене в душі, не бачить жодна людина. Я стараюся завжди приховувати всі свої негаразди від близьких та сусідів.

Приблизно шість років тому у мене зав’язався роман з італійцем, спочатку їздили один до одного та чекали, поки завершиться його розлучення. А потім, щоб мені легше було отримати разом зі своїм синочком громадянство, він вирішив його усиновити.

Минулого року ми переїхали жити до нього в Італію. Сина одразу віддала навчатися в ліцей, але спільне життя виявилося вкрай важким.

Массімо, так звуть мого теперішнього чоловіка, дуже економний.

– Навіщо ти купила ще один крем собі? Спочатку постарайся заробити на нього, — ось так може часто мені повторювати мій чоловік. Навіть покупка дрібних побутових речей повинна обговорюватися. В супермаркеті ми беремо все виключно по списку. Ми зовсім по-іншому жили в Україні. Для мене це дуже дико.

Про сина я взагалі не хочу розпочинати тему. Прошу його купувати лише термінові та найнеобхідніші речі. Але на диво, він його щиро полюбив, тому часто його балує новими іграшками.

Зараз я стою перед важким рішенням: продовжувати жити в Італії, чи переїжджати назад в Україну. Правда, я б дуже хотіла, щоб мій синочок отримав європейську освіту.

В Італії у нього зараз є можливість ходити до моря, отримувати якісну освіту, а що буде вдома?

У сина мого вже є італійське громадянство, а у мене поки посвідка на проживання. В Україні у мене залишилася лише мама, якій я всіляко намагаюся допомагати.

Якщо не зважати на його економність, то він є досить хорошою людиною, але так і не зміг для мене стати опорою.

Чоловік мені завжди повторює, що у них заведено, що жінка повинна тратити на себе виключно свої гроші, а чоловік свої. Мама Массімо вже починає дратувати те, що я не хочу шукати роботу.

Але я не можу до кінця зрозуміти для чого вона мені. Чоловік досить добре заробляє, у нас працює домробітниця. Свекруха моя отримує високу пенсію, за нею теж доглядає жінка.

Мені важко буде знайти тут роботу, оскільки за своєю професією я вчитель української мови. А чоловік ніяк цього зрозуміти не може.

Йти мені мити підлоги? Я думала, що буду створювати затишок вдома, виховувати сина, не про таке життя я мріяла за кордоном.

КІНЕЦЬ.