Катя вже цілий місяць жила у селі зі своєю бабусею. Та часто посилала її до сільського магазину за продуктами. Одного ранку бабуся, яка виглядала трохи втомленою, попросила її сходити за хлібом. Катя вирушила до магазину, пробираючись крізь чергу і різних сільських сусідів.

Усередині магазину повітря було насичене запахом різних товарів, коли стався невеликий переполох через непорозуміння з приводу цін між продавщицею Людою та покупницею Іванівною.

Під час цього переполоху Катя знайшла на підлозі пошарпаний гаманець. Вона підняла його, відчуваючи суміш нервозності та невпевненості.

Стисаючи в руці гаманець, Катя робила покупки під пильним поглядом Люди, яка, здавалося, спостерігала за нею із сумішшю цікавості та підозрілості.

Коли Катя хотіла вже виходити, баба Іванівна повернулася до магазину, шукаючи свій втраченого гаманця.

Катя, захоплена на мить зненацька, спостерігала, як Іванівна та Люда шукають гаманець по всій крамниці. Розриваючись між бажанням повернути його та страхом бути неправильно зрозумілою, Катя стояла на місці, тримаючи гаманець стиснутим у руках, доки дорослі

продовжували свої пошуки. Вся ця ситуація в магазині відображала адаптацію Каті до нового для себе сільського життя, відзначену саме такими невеликими пригодами.

Вона чудово розуміла, що жодна касирка міського супермаркету не стала б шукати разом зі своєю клієнткою втрачену річ.

У результаті дівчинка посміхнулася, кинула гаманець між великих пляшок та поспішила повернутися додому. Як би там не було, вона вирішила не розповідати про це бабусі. Хто знає, якою була б її реакція…

КІНЕЦЬ.