Мені страшно від думки, що я швидше за все не кохаю свого чоловіка. Він любить закочувати істерики, завжди наводить мені когось у приклад, може назвати мене тупою, якщо я з ним іншої точки зору.

Просто я вже не можу почуватися захищеною з цим чоловіком, тому що він завжди приймає точку зору друзів, своїх батьків, навіть якісь поради з телепередач правильніші за те, що я думаю. У нас із чоловіком немає спільних інтересів, різний спосіб життя, різна думка щодо виховання дітей (у нас немає дітей).

Навіть різні уподобання в їжі. Я не знаю, як мені бути, розумію, що я не щаслива, мені нема про що поговорити з ним, нікуди піти, та навіть уже якось нецікаво з ним гуляти, бо якщо ми починаємо розмовляти, то виявляється, що я в чомусь винна, або тупа, або думка в мене неправильна.

Як бути? Мені всього 26 років. Дуже хочу зустріти людину, з якою буде легко, якій цікаво, що я думаю, з якою можна будувати плани, або хоча б iпросто мати спільні інтереси.

Як мені відпустити людину, адже мені здається, що я зраджую йому. Допоможіть мені розібратися.

Я боюся не зустріти людину, якій буде цікава моя особистість, мої думки та наше майбутнє. А зараз я не маю з чоловіком майбутнього, бо все, про що я мрію, мій чоловік вважає дурістю і мріє сам про інше.

Я зрозуміла, що ми повинні відпустити одне одного. Але мені страшно від невідомості та боляче від розчарування.

КІНЕЦЬ.