Коли я їхала в електричці на дачу. По дорозі розговорилася з однією жінкою і вона, розповіла мені, цікаву історію.

Вони познайомилися в друзів в гостяхі. Ігор гарний хлопець, спортивної статури, відразу звернув свою увагу на Катю. Ігор теж їй дуже сподобався і вони весь вечір танцювали разом.

Після навчання, вони поїхали в село Ігора. Катя з радістю поїхала за ним. У селі вона пішла працювати в школу, вчителем української мови та літератури.

Незабаром народився хлопчик, назвали його Юрою. Все у них було добре, чоловік допомагав по господарству і займався дитиною, але щастя тривало не довго.

Ігор все частіше почав, затримуватися на роботі і приходити випивший. В черговий раз Катерина зустріла чоловіка з докорами на його адресу. Ігор розлютився і штовхнув свою дружину. Катя впала на землю і заридала.

На ранок він просив прощення і обіцяв, що більше ніколи не зачепить улюблену дружину і носитиме на руках її і дитину.

Але все цене припинилися, все частіше стала підніматися рука на дружину і все рідше, став вибачатися вранці.

Катерина частіше стала брати лікарняний лист, щоб не бачили її обличчя діти в школі.

Але в селі нічого не приховаєш і батьки, Ігора про все знали. Вони ніколи не втручалися, кажучи що це не їхня справа.

І одного разу, після чергових сварок, Катя не витримала. Коли чоловік заснув, потихеньку зібрала, маленьку дитину і поїхала в місто, до батьків.

Кілька разів приїжджав Iгор в місто, умовляв Катю повернутися, але вона відмовлялася на відріз.

Що було далі я так і не дізналася, жінці потрібно було виходити на своїй зупинці. Але мені здається, що у Катерини все складається добре.

КІНЕЦЬ.