Ми із чоловіком разом уже 8 років. У шлюбі з 2017 року. У 2018 році була ситуація, коли я дізналася про його зраду, але знайшла в собі сили та вибачила її.

Ми довго хотіли дитину, і минулого року я нарешті дізналася, що очікую дитину. У січні 2020 року я почала підозрювати чоловіка в новій зраді.

Відразу скажу —  «бунту гормонів» у мене не було, і на думку всіх оточуючих, я поводилася цілком адекватно. І зовні виглядала дуже привабливо до останнього місяця, але за багатьма об’єктивними ознаками я розуміла, що у чоловіка хтось з’явився.

Він постійно брехав, йшов з дому на кілька днів, казав, що заплутався і треба подумати. Я залишалася вдома сама, постійно плакала і почувала себе дуже нещасною.

Після того, як з’явилося наше маля, нічого не змінилося. Він також постійно зникав «на роботі», з’явилися якісь відрядження тощо.

Загалом, за минулі 8 місяців я 3 рази збирала речі і виїжджала до мами. Чоловік неодноразово просив подати на розлучення, сам говорив, що почуття пішли і нічого вже не повернути.

Я, засунувши свою гордість якнайдалі, намагалася зберегти сім’ю, умовляла його не рубати з гарячого. Коли він одумувався і вибачався, просив мене повернутися додому, я поверталася.

Так було 3 рази. На початку вересня якийсь доброзичник надіслав мені смс: “Ваш чоловік вам зраджує”.

Це була остання крапля мого терпіння. І я остаточно вирішила все це закінчити. Подала на розлучення та аліменти, жила у мами.

Весь вересень чоловік погоджувався з розлученням і допомагав мені вивозити речі, сам збирав довідки з роботи для аліментів. Я була впевнена, що розлучення відбудеться.

Налаштувала себе на це, змирилась. Але на початку жовтня він знову повернувся, і тепер слізно благає мене його пробачити.

Я бачу, що він справді розкаявся і шкодує за все, що зробив, що він наляканий, що боїться нас втратити. Напевно, він нарешті подорослішав і зрозумів, як має поводитися справжній чоловік.

На суді щодо розлучення він попросив суддю дати йому час на спробу зберегти сім’ю. Суддя призначила строк наступного засідання на 21 грудня.

Весь цей час він поводиться інакше, дарує подарунки, сюрпризи та всіляко намагається загладити свою провину. Зараз я знову переїхала до нього, хочу спробувати пожити та подивитися, чи зможу пробачити все те, що він мені зробив.

Проблема в тому, що «добрі люди» розповіли мені, що у вересні у нашій квартирі він жив із нею. Він усе заперечує.

Але я при кожному його поцілунку представляю його з нею, бачу його з коханкою в нашому ліжку – і мене прямо вивертає всю. Ось така ситуація.

КІНЕЦЬ.