Тієї ночі в хаті усі не спали. Хтось стукав у всі вікна і викликав господарів. Дідусь вже хотів вийти, але бабуся його зупинила Наступної ночі все повторилося, і тоді мої рідні пішли в церкву до священника.

Тієї ночі в хаті усі не спали. Хтось стукав у всі вікна і викликав господарів. Дідусь вже хотів вийти, але бабуся його зупинила, вона нікого не могла розгледіти у вікна. Наступної ночі все повторилося, і тоді мої рідні пішли в церкву до священника. Але вони марно сподівалися на порятунок, то моя мама принесла біду в хату

Якось, я побачила в інтернеті, як дізнатися своє майбутнє за допомогою магії. Коли мої маніпуляції помітила мама, вона негайно викинула всі атрибути гадання і розповіла мені страшну історію, про наслідки таких розваг.

В юні роки вони з подругами викликали духів. Вичитавши в якійсь книзі, яка залишилась від прабабусі моєї мами, дівчата намалювали плакат із дотриманням всіх вказівок з книги, подробиці мама мені не розповіла.

В перший раз, викликавши дух родича, чекали довго, вже було махнули рукою, але тарілка раптом рушила по колу, зупиняючись в певних місцях. Всі учасники, супроводжуючи поглядом тарілку, яка рухалася, хором повторювали ці літери, складаючи з них слова.

Причому, слухалася тарілка не всіх, а чомусь тільки мою маму. Дівчата задавали питання і отримували відповіді, вони були неоднозначними: “Може бути, колись, дізнаєтеся пізніше”. Запитували в основному про хлопців, за кого хто заміж вийде, що буде в майбутньому.

Потім зацікавилися навіть батьки моєї матері, хоча спочатку не вірили у все це. Бабуся моєї мами, критично ставилася до цієї забави, відчула прояв чогось незрозумілого, нехорошого, не від Бога йде і просила припинити ці ігри – але її не послухали. Бабусю цікавило також одне питання. Її старший син, поїхав на заробітки на північ, від нього не було довго звісток. Тоді вона наважилась запитати коли повернеться її син, відповідь була – “ніколи”.

Бабуся заплакала, але сталося саме так, через деякий час прийшла звістка, що його не стало. А тоді, вона, думаючи, що сини просто залишаться жити в чужих краях, не припускаючи найстрашнішого, тяжко зітхнула: “З ким же я свій вік доживатиму?”. Запитали і про це, відповідь прийшла негайно: “Ти дожила”. Така відповідь не аби як всіх налякала.

Але розваги продовжувались не довго. Як і попереджала бабуся, до добра вони не привели, не треба було турбувати потойбічний світ. Пізно ввечері у вікна їх хати став хтось стукати, в усі чотири віконця і викликати господарів: “вийди, вийди”.

Господар було кинувся до дверей, хто там ще по серед ночі ходить, але зупинився, та й дружина вчепилася в нього, не пустила навіть в сіни, дуже незвичайним був виклик, він звучав ніби нізвідки. Подивилися в темні вікна – нікого. Мати стала кути хрестити, молитви читати.

На наступну ніч все знову повторилося, знову перелякана сім’я тулилася до стін, а голос кликав і кликав. Всією сім’єю відстояли недільного ранку з молитвами перед іконами, покликали священника, окропили святою водою зсередини і зовні двері і вікна. Але все було марно.

Бабуся спалила в печі плакат, тарілку закопала в землю. Після цього вона захворіла і через три дні бабусі не стало. Родина була налякана і не знала що робити. Тоді їм порадили звернутися до однієї жінки з сусіднього села, вона допомагала людям молитвами, ворожила, трави цілющі знала.

Коли жінка зайшла в будинок моєї мами, вона відразу почала хреститися. Потім відправила всю родину ночувати до родичів, а сама всю ніч провела в будинку.

Що вона там робила, які ритуали проводила, ніхто не знає. Але після цього все припинилося. Більше до таких розваг мама не поверталася ніколи, та й нікому не радить.

КІНЕЦЬ.