За життя бабуся любила Таню, а та завжди слухала її поради. Бабуся не переставала дбати про онучку навіть після того, як пішла на небо.

Шестирічна дівчинка Таня залізла на бабусине ліжко і спитала її, чому дядько Ігор сказав, що вона стара і слабка.

Бабуся відповіла, що вона вже справді стара і слабка, і що її душа врешті-решт полетить на небеса, де на неї чекають старші члени сім’ї.

Через тиждень бабуся померла, і Тані наснилося, як вона злітає в небо у білій сукні з крилами. Таня завжди пам’ятала слова своєї бабусі про те, що треба бути доброю та чистою. Минули роки,

і батьки Тані переобладнали бабусин будинок у заміський. Якось Таня заявила, що бабуся зробила їй подарунок, і коли її мати пішла до підвалу перевірити, то знайшла там велику банку з грошима.

Таня пояснила, що вона бачила свою бабусю уві сні на цвинтарі, яка виглядала молодшою, і її мати вирішила сходити до церкви, щоби згадати стареньку.

Через багато років Таня познайомилася з молодим чоловіком на ім’я Стас, який запросив ЇЇ покататися на човні по озеру, в якому, за його твердженням, жили русалки.

Таня чомусь відмовила. Тієї ночі Таня побачила білу постать біля свого вікна, але це був не Стас.

Наступного ранку вона дізналася, що Стас потонув в озері.

Через багато років, коли Таня була вже заміжньою і народила дітей, вона дізналася жахливу новину – і їй було важко пробачити зраду чоловіка.

Одного разу вночі вона прокинулася, побачила силует своєї бабусі і пішла за нею до їхнього улюбленого лісу, де вона попила води і вмилася. По дорозі бабуся радила їй піти від чоловіка та розвинути у собі сильніший характер.

В останній день свого життя вона пообіцяла дітям та онукам стати їхнім янголом-охоронцем, як її бабуся.

КІНЕЦЬ.