Цю історію я ненароком почула в одному з магазинів жіночого одягу. Між собою розмовляли продавчині:

– Ото одна пані мене нещодавно здивувала! Коли вона вперше завітала до нас, я відразу її запримітила. Жінка прийшла не сама, а з коханцем. Такий нічогенький, кремезної статури.

Чого я так вирішила? Бо обоє постійно жартували, торкалися один одного наче ненароком.

Вона час від часу щось ніжно шепотіла йому на вушко, а він дивився на неї, як кіт на сало. До того ж, були без обручок.

Привела, певно, щоби їй подарунок до свята купив: вибирали плаття. О! Він ще їй у примірочній допомагав одягнути чи роздягнутися. Ну, ти сама розумієш…

Так-от, вибрала жіночка гарненьку сукеночку – і пасувала їй (фігура в неї гарна), і за ціною недешеве. Он, одне таке плаття ще залишилося. Чоловік так чемненько розплатився карткою, і вони пішли собі задоволені.

І все б нічого, якби наступного дня, уявляєш, ця жіночка не прийшла знову, правда, вже, як я зрозуміла, з чоловіком і знову вибирали плаття.

Обоє з обручками, ніяких там хі-хі-ха-ха. Він терпляче чекав, поки його благовірна приміряла сукню. Теж, певно, хотів їй зробити подарунок. Ти не повіриш, але вона знову взяла точнісінько таке плаття.

Але це був ще не кінець. Наступного дня жінка повернулася, тільки вже сама, аби… здати плаття.

Звичайно, я повернула їй гроші. Тільки от не втрималася і тихенько перепитала, навіщо вона це зробила.

Могла ж різні подарунки підібрати. Знаєш, що жінка відповіла? «Тепер і чоловік не запитає, звідки в мене взялося плаття, і коханець буде задоволений, що зробив мені подарунок.

А я ще й гроші маю на власні витребеньки…» Ти зрозуміла?!

Що тут ще скажеш! От вона – справжня жіноча мудрість…

КІНЕЦЬ.