Петро Іванович, який звик за ці роки вставати дуже рано, навіть вийшовши на пенсію, як і раніше, прокидався на світанку. Його дружина Тамара Петрівна робила те саме. Їхнє недавнє занепокоєння було викликане головним чином розлученням їхнього сина Івана, який засмутив їх, особливо тому, що їхня улюблена онука Таня тепер жила в іншому місті з колишньою дружиною Івана – Марією. 6-річна Таня була зіницею ока бабусі та дідуся. Вони дорожили часом, який малеча проводила з ними, але тепер, коли сімейна ситуація змінилася, вони не бачили її вже півроку. Петро і Тамара відчували себе безпорадними, оскільки здоров’я старого погіршувалося, і Тамара не могла залишити його одного, щоб відвідати Таню.

Більше того, між батьками Івана та Марії існували напружені стосунки, які ніколи не були серцевими через передбачувані відмінності від самого початку. Життя в будинку Петра та Тамари стало одноманітним. Чоловік цілими днями порався зі своєю старою машиною в гаражі, тоді як Тамара займалася домашніми справами, згадуючи про ті часи, коли Танечка була поруч. Одного ранку Петро вирішив, що вони відвідають онучку. Незважаючи на початкове здивування та небажання Тамари, враховуючи їхню стару машину та напружені відносини батьків Марії – вони вирушили в дорогу. Приїхавши пізно, вони нерішуче підійшли до квартири Марії.

Здивована реакція колишньої невістки швидко змінилася привітною, та їх запросили зайти. Дивно, але Марія та її мати були дуже доброзичливими, що контрастувало з їхнім минулим спілкуванням. Мати Марії висловила жаль з приводу колишніх розбіжностей і запропонувала Тані провести літо з бабусею та дідусем. Цей візит виявився дуже зворушливим та важливим для Петра та Тамари. Тієї ночі, лежачи без сну і розмірковуючи про події, вони визнали простоту та правдивість дитячого погляду на світ, і були вдячні за примирення та майбутнє літо з Танею.

КІНЕЦЬ.