Настя і Костя познайомились випадково у Києві, коли обоє приїхали до столиці по справам але їхня зустріч та знайомство мало продовження.

Так роз’їхавшись по домівкам, Костя до себе у Дніпро а Настя до Ужгорода. Та їхнє спілкування продовжувалось.

І от через чотири місяці хлопець приїхав до Насті в рідне місто і одразу дівчина його привела додому.

Знайомство з Настиними батьками пройшло чудово. Вони гарно прийняли хлопця, накрили святковий стіл та виділили окрему кімнату у будинку.

Так молода пара провела чудові три тижні, гуляючи, відпочиваючи на природі вдвох, з друзями та з батьками дівчини.

І тут Костя сказав, що пора уже їхати до нього, знайомитись з його батьками та друзями.

Пару годин у потязі і молоді люди прибули до величного міста Дніпра. Зупинилися вони не у батьків, а у старенької тітки Ліди в якої як виявилось Костя був змушений винаймати для життя кімнату.

Настя його спитала: “А чому ти з батьками не живеш?” На що хлопець відповів тільки: ” Невдовзі ти сама все зрозумієш..”.

Дівчина і не стала дальше розпитувати і пішла розбирати валізи. Через два дні по приїзду Костя зранку встав і сказав що сьогодні поїдемо знайомитись до його батьків.

Настя зібралась так досить скромно, по дорозі ми купили букет квітів і коробку цукерок.

І от уже перед самими вхідними дверима Костя говорить їй: ” Ти тільки не звертай увагу на мою маму”.

Дівчина почула тільки не розуміла для чого і чому він це сказав. Та як тільки вони зайшли до квартири вона все зрозуміла.

Раїса Степанівна так звали маму Кості одразу побачивши нас з букетом квітів на порозі і каже: “Та навіщо оце все. То тільки пуста трата грошей. Ті ж квіти до вечора і так зів’януть”.

І в цей момент Настя і зрозуміла, що мав на увазі Костя говоривши щоб вона не звертала увагу на його матір.

Дівчина так і зробила. А от батько хлопця виявився досить приємним і ввічливим чоловіком.

Насті він одразу сподобався і вона йому теж, а от з Раїсою Степанівною так і взаємної симпатії не вийшло.

Так йшов час, і молоді люди таки побралися, і стали жити разом у Насті вдома разом з її батьками. Адже Костю вони сприймали дуже добре.

А от Раїса Степанівна постійно дзвонячи синові і розпитуючи як їхнє життя молоде завжди находила причину щоб якось наговорити на Дівчину якісь погані речі.

Незнати чи то свекруха так, і повпливала чи між Костею, і Настею і справді пробігла чорна кішка, але через п’ять років вони розлучилися.

Раїса Степанівна і не приховувала своєї радості від цього. Проте пройшов час, Костя вже мав одну, і покинув, і от з другою почав жити але жінка так, і ні з однією з невісток, і не знаходила спільну мову.

Про це Насті розповідала тітка Кості з якою дівчина спілкувалася добре, вона полюбила дівчину, і сама була проти, щоб її племінник Костя покидав Настю.

І от одного дня, Насті на телефон подзвонив невідомий номер. Дівчина відповіла і яке в неї сталося здивування коли вона почула в трубці голос колишньої свекрухи.

Адже коли вони з Костею розійшлись то Настя одразу видалила номер Раїси Степанівни так як і до цього не дуже з нею спілкувалася.

Та почала говорити та вибачатись, що була не права говоривши різні гидкі речі про Настю і що вона одна нормальна серед тих, кого її син Костя до них приводив і знайомив.

І чи не могла б дівчина простити його сина та попробувати з ним налагодити стосунки, хоча б заради їхнього спільного сина.

Та Настя відповіла колишні свекрусі так: ” Ви ж казали, що то я погана одна, а ваш син Костя такий хороший. Тепер що вже не так? Невже ви думаєте що після цієї череди з жінок я зможу щось мати з вашим сином?”

І Настя кинула слухавку і пішла дальше по справам.

КІНЕЦЬ.