Іван – близький друг мого чоловіка. Дружать вони давно і ось тому у нас завелася така традиція, проводити вихідні разом, сім’ями. Не скажу що з його дружиною Світланою ми подруги, просто вона цікава і приємна у спілкуванні людина.

Зустрічаючись, ми постійно влаштовуємо гастрономічні змагання. Наприклад, коли ми відпочиваємо у них на дачі, то повинні визначити за чиїм рецептом шашлик смачніший, так само з салатами чи голубцями.

Загалом весело і душевно проводимо час, розповідаємо анекдоти, співаємо пісні, після таких вихідних розумієш, що життя прекрасне і з нетерпінням чекаємо, коли знову можна буде зібратися разом, щоб розслабитися і відпочити від буденної суєти.

Але якось чоловік заявив мені, що Іван розлучається з дружиною. Для мене це було повною несподіванкою, тому що як на мене вони були дуже гармонійною парою, більш підходящих один одному людей я не бачила, у них навіть жарти однакові.

Я запитала, що сталося. Виявляється, Іван завів роман з якоюсь дівчиною, вона йому сказала, що чекає від нього дитину, дружина про все дізналася і попросила його піти.

Потім з’ясувалося, що про дитину вона збрехала, але вони залишилися разом.

Я зателефонувала дружині Івана запропонувавши зустрітися, але вона сказала що ще місяць тому поїхала до матері в інше місто, як приїде відразу подзвонить, сказала що б я не турбувалася про неї, у неї все в порядку.

Якось чоловік сказав, що Іван знову запросив нас на дачу відзначити свій день народження. Я погодилася, було цікаво подивитися на його нову пасію. Приїхали ми, у дворі вже був накритий стіл, на мангалі смажилися шашлики. Дивлюся, Іван сам над усім клопочеться, його дівчину його ніде не видно.

Тут з дому випливає дівчина модельної зовнішності, одним словом, красуня. Одягнена у шорти і майку. Такій тільки місце біля шикарного басейну в Туреччині, а не на сільській дачі.

Сіли ми за стіл, почали трапезувати ну і розмовляємо як зазвичай, про різне. Нова обраниця Івана сидить в телефоні, жуючи листочок салату, нас для неї начебто взагалі немає.

Не знаю, як іншим, а мені явно чогось не вистачає. Надвечір стало прохолодно і дівчина сказала, що їй холодно і Іван відповів, що треба було в джинсах їхати, у відповідь вона випалила що вона не «колгоспниця», одягати джинси.

Для мене це прозвучало як образа, тому що на мені як раз таки були надіті джинси. Було видно, хоча Іван і намагався це приховати, що дівчина ця йому набридла, з нею нема про що поговорити, тільки як з примхливою дитиною, вічно потурати її примхам.

Ми поїхали додому. Вдома я уїдливо натякнула чоловікові, що напевно не варто міняти своїх дружин на таких дівчат. Чоловік мене обняв і сказав що у мене немає причин для хвилювання, а дівчина була така надута, тому що день народження хотіла відзначити в ресторані, а він її на дачу привіз.

Після цих подій пройшло п’ять місяців і якось випадково, я зустріла Світлану. У неї був помітно округлий животик. Виявилося, що вона чекала дитину, і дізналася про це незадовго до того, як чоловік пішов від неї і вирішила все приховати, не хотіла щоб він залишався з нею через дитину.

Я сказала, що її чоловік вже як два місяці тому розлучився з цією дівчиною, але виявилося вона і про це знає, він їй дзвонить кожен день і просить повернутися до нього.

Я запитала, що вона збирається робити. Вона відповіла, що ще не знає, як правильно поступити. Я її розумію, ситуація неоднозначна – з однієї сторони зрада, а з іншої сторони – дитина.

КІНЕЦЬ.