У сім’ї Каті була дивовижна традиція, яка передавалася з покоління до покоління: усі чоловіки у їхній родині були талановитими кухарями.

Кожен із них умів створювати кулінарні шедеври, чи то вишукані страви, чи просто домашня випічка.

Катя завжди захоплювалася цією особливістю свого сімейства, але ніколи не згадувала про це при своєму хлопці – Сергії. Сергій був добрим та дбайливим, але до кулінарії не виявляв особливого інтересу.

Проте, напередодні Нового року, він вирішив здивувати Катю та випек для неї імбирне печиво. Коли Катя побачила їх, вона була вражена. “Сергію, ти сам їхній спік?” – спитала вона, не приховуючи подиву.

“Так, вирішив спробувати. Не знаю, наскільки вони

смачні, але я старався,” – відповів він з легкою невпевненістю в голосі. Катя взяла одне печиво, відкусила та відчула, як смак імбиря та меду наповнює її рот.

Печево було ідеальне – хрустке зовні та м’яке всередині. Вона ледве стримала сльози, згадуючи, як її дідусь навчав її розпізнавати справді смачну випічку. “Сергій, вони прекрасні!

Ти не уявляєш, наскільки це важливо для мене,” – сказала вона, посміхаючись крізь сльози. “Правда? Я радий, що тобі сподобалося. Але чому це так важливо?” –

здивовано спитав він. Катя розповіла йому про сімейну традицію. Дивніше було те, що Сергій, не знаючи про це, подарував їй такий момент щастя.

Сергій слухав, усміхаючись, і обіцяв частіше тішити її своїми кулінарними експериментами. З того моменту Сергій став частиною цієї незвичайної сімейної традиції.

Його зусилля в кулінарії зміцнили їхні стосунки, додавши ще одну прекрасну главу в історію їхнього кохання.

КІНЕЦЬ.