Кирило не розумів, чому його дружина-домогосподарка постійно виглядає втомленою і не завжди встигає справлятися з домашніми справами.

Коли він приходив із нічних змін, то вона ще спала. І могла проспати до полудня, хоча навіть він до цього часу вже встигав прокинутися і прийти до тями.

Коли ж він приходив увечері, то часто Діана була якоюсь задумливою та розсіяною. А коли вони вирішили, що вона не працюватиме, Кирило чекав, що на нього завжди чекатиме усміхнена і сяюча дружина!

Ні, він не міг поскаржитися на те, що вона погано ставиться до нього, але щось його насторожувало. Причому спочатку все йшло дуже добре, але одного разу дружина стала, ніби іншою людиною.

Хтось казав, що вона просто засиділася вдома, а друг прозоро натякнув, що в неї з’явився інший чоловік. Кирило тоді не надав цьому значення, але одного разу прийшов з нічної зміни раніше, ніж звичайно. Достатньо рано, щоб здивуватись: дружини вдома явно не було.

І тоді в його голові продзвенів перший тривожний дзвіночок. Що робити? Він вирішив піти та «прийти вчасно». Декілька годин він провів в автомобілі в сусідньому кварталі, а коли повернувся додому, дружина солодко спала.

Він ліг поряд, але заснути не міг. Думав, як йому вчинити. У такій ситуації він опинився вперше. Брат порадив йому не поспішати. Якщо у дружини хтось є, то вона все заперечуватиме. Так що краще вдавати, що він їде у відрядження. Тижня цілком достатньо, щоб з’ясувати, чим займається дружина.

Втім, Кирилові вистачило кількох вихідних днів, які він узяв за свій рахунок. Він зробив усе, як йому запропонував брат. Сказав дружині, що його відправляють на курси підвищення кваліфікації. Вона нічим себе не видала. Допомогла зібрати чоловікові речі та обійняла на прощання, шепнувши, що нудьгуватиме.

Чоловік причаївся і почав стежити за своєю дружиною. Ніколи не думав, що йому доведеться це робити. Але й здаватися просто так він не збирався. Йому потрібна була правда. Справжнісінька правда.

Вранці дружина вийшла з дому з великою сумкою. Вона сіла до тролейбуса, а Кирило поїхав за нею. Але в якийсь момент він втратив її з поля зору, вилаявся і поїхав назад. Дружина з’явилася після обіду. Виглядала трохи стомленою і засмученою.

Наступного дня вона залишилася вдома. Зате ближче надвечір знову з’явилася на порозі з тією ж сумкою. Тепер він точно все з’ясує! І він з’ясував: вони доїхали до великої червоної будівлі, де була розташована лікарня. Невже її коханець захворів, тож вона така засмучена? Тільки потім він зрозумів, що години прийому вже явно закінчилися.

Припускаючи, що дружина до ранку не повернеться, Кирило подався додому. Ноутбук жінки був у сплячому режимі, тому, коли він натиснув кнопку, той включився. Діана не закрила браузер, і Кирило побачив вкладку з групою у ФБ. То була якась волонтерська організація. Він побачив обговорення «Графік чергувань» та прізвище своєї дружини. Усі її чергування збігалися з тим часом, коли він працював.

Спочатку чоловік довго мовчав. Потім зітхнув з полегшенням. Він залишився вдома і почав чекати на дружину. Жінка прийшла пізніше того минулого разу. Вона побачила чоловіка, але навіть не здивувалася. Вона була така засмучена, що просто уткнулася йому в груди і сказала: «Будь ласка, давай її удочеримо. Я більше не можу з нею розлучатися».

І тоді вона розповіла історію про те, як вирішила допомагати стежити за дітьми-відмовниками. І ось кілька тижнів тому з’явилася дівчинка. Тут жінка дістала телефон і показала фотографії малюка: «Щоправда, вона чудова»?

Чоловік попросив час подумати. Але, дивлячись у вічі дружини, він зрозумів, що вона все одно забере дитину. Або буде нещасною. Чого він хотів більше?

І вони розпочали процес. Вони мали всі умови для того, щоб їм дозволили забрати дитину. За кілька тижнів до вирішального моменту Діана сказала чоловікові, що вагітна. Вона злякалася, що чоловік тепер відмовиться від удочерення, але Кирило розумів, що дороги назад немає. Діти це не іграшки, які можна взяти пограти, а потім покласти назад. І якщо він сказав, що ця дитина його дочка, то так воно і буде.

За два тижні у їхній квартирі вперше з’явилася Анна.

А за сім місяців вони принесли ще один пакунок щастя.

Так за короткий період часу їхня сім’я стала вдвічі більшою, а чоловік більше ніколи не допускав недовіри щодо Діани: він знав, що у нього унікальна жінка і йому дуже пощастило з нею. Діана ж більше не приховувала нічого від чоловіка, бо зрозуміла, що завжди знайде у ньому розуміння та підтримку.

КІНЕЦЬ.