Сестра мого батька, яка, між іншим, одна виховала своїх шістьох дітей, переїхала до нас із півдня країни.

Незважаючи на важке минуле, вона завжди була позитивною і завжди прагнула допомогти всім, забуваючи про те, чого їй хочеться.

Одразу після її приїзду вона швидко знайшла волонтерський центр у нашому місті і навіть організувала хор, об’єднавши там багатьох жителів нашого міста.

Одного разу на Різдво хор моєї тітки влаштував виставу, яка довела всіх до сліз.

Я пам’ятаю цей день, начебто це було сьогодні.

Позитивна енергія тітки була заразлива і приваблювала добрих людей навіть за межами нашого міста, адже не раз бувало, коли про тітку дізнавалися жителі інших міст і приїжджали до нас спеціально заради того, щоб бути присутнім на виступі її хору.

За чотири місяці тітка змінила наше життя, життя наших городян і завела дуже багато друзів.

Я завжди дивувався її стійкості і позитивності, особливо в порівнянні з негативом, який я часто бачив в людях, що оточують мене.

Я сподіваюся, що у тітки завжди буде місце, яке вона зможе назвати домом, і що з її дітьми все буде гаразд.

Такі люди, як вона, є маяками надії та променями світла в найтемніші часи.

Бажаю кожному такої людиної у житті, як моя тітка.

КІНЕЦЬ.