Теща переїхала до нас, вона вже похилого віку і ми прийняли взаємне рішення, що жити їй буде краще з нами. Вона дуже довго звикала до нової для неї оселі. Через тиждень спільного проживання я почав помічати, що теща забуває вимикати світло, газ чи воду.

-Мамо, ви що знову воду не відключили? – звернувся я до неї, коли знову виявив відкритий кран.

-Пробач, зять, напевно, знову забула.

Ситуації повторювалися: вона залишала газ відкритим, світло увімкненим. Ми з дружиною не могли контролювати ці процеси, бо виїжджали на роботу рано, а теща виходила з дому лише по обіді.

Одного дня я повернувся додому і виявив, що квартира відкрита, а всередині нікого. Я одразу ж зателефонував тещі. Адже зробити таке могла лише вона.

-Ой, вибач, я забула закрити квартиру, коли бігла на зустріч із подружкою, – виправдовувалася теща.

-Та що це таке?! Вам же не п’ять років, ви то воду залишаєте відкритою, то газ, а тепер ще й квартиру не закрили, ну що відбувається? обурювався я.

-Ну я вже не молода, пам’ять мене підводить, – знову виправдовувалася вона.

Дружина намагалася заспокоїти мене, казала, мовляв, нічого страшного, це моя мама, вона ось така людина. Ага, як нічого страшного? А раптом вона одного разу затопить сусідів?

Я починаю підозрювати, що у неї можуть бути серйозні проблеми зі здоров’ям. Я починав натякати про це дружині, вона каже що я накручую і в цьому нічого страшного немає. Прямо тещі запропонувати обстежитися мені якось не зручно.

Ось що з нею робити? Я навіть не знаю, може, варто найняти помічницю, яка б за нею стежила?

КІНЕЦЬ.