А останніми днями я щось зовсім все частіше та частіше замислююся, що робити, якщо свекруха моя зовсім зляже, і їй потрібен буде постійний догляд зі сторони інших людей?

Справа в тому, що у неї є лише один син – мій власний чоловік. І, цілком природно, що їй буде дуже незручно. Адже це рахується не чоловічим заняттям: попрати її речі, помити. А я не хочу цього робити!

Справа в тому, що у мене є перед очима живий приклад.

Моя власна бабуся – татова мама, лежить вже десь біля 10 років. За нею повністю на постійній основі доглядає мама, і це, чесно кажучи, дуже важко, повірте, це неймовірно важка праця, хто б там що не говорив.

За ці 10 років моя мама зсунулася і вже дуже постаріла, вона не може нікуди виїхати на відпочинок, навіть до родичів в гості на пару днів, адже бабусі потрібен постійний догляд, цілодобово вона сиділа вдома біля неї.

Моя мама крутиться, як білка в колесі – працює, доглядає за моєю бабусею, та й всю домашню роботу ніхто не відміняв, все вона сама робить.

А ще моя власна бабуся, якщо бути чесною, не дуже хороша людина, мамі жилося з нею нелегко. Але мама, незважаючи на це, все-одно доглядає, і горщики виносить, і все робить для неї.

Мене теж якось спробували залучити до цієї справи, але я відразу сказала, що прекрасно пам’ятаю з дитинства, що була зовсім не найулюбленішою серед онучок, а навпаки.

Ось, нехай, кого бабуся найбільше любила і кому подарунки дарувала та гроші складала, і виносить її горщики. Але моя мама сама взяла все на себе цей важкий тягар по життю.

А я як представлю, що і мене таке може чекати, відразу приходжу в смуток і починаю свекруху свою недолюблювати, адже розумію, що вона зовсім не заслужила догляду з моєї сторони.

І відразу згадую все погане, що вона мені робила і всі скандали у нас з її участю. І відразу починаю думати, що краще найму доглядальницю або, навіть, розлучуся з чоловіком, але чужі горщики виносити не буду.

І вдома сидіти як прив’язана потрібно мені буде, і спину свою не булу гнути – адже, свекруха у мене не маленька, вона важка, теж не буду, і від відпочинку не відмовлюся, я ще молода, і так в своєму житті зовсім нічого не бачила.

Ось чому така несправедливість тепер в житті? Я ж нікому і нічого не винна.

Чому чоловіки відразу самоусуваються від догляду за мамою завжди – типу, що нечоловіча це справа доглядати за жінкою?

Та й бабки починають вередувати, кажуть, що соромно. Яка різниця хто за тобою доглядає і тарілку з їжею приносить тобі у ліжко? Головне ж – доглядають, не залишають на самоті. Кого народили – той нехай і доглядає.

У мене, наприклад, і свої батьки є. Ось, якщо з ними щось трапиться, тоді, так, буду, звичайно, я їх доглядати. А, ось, за свекрухою не хочу, відверто кажучи, зовсім. Думаю, може, відразу і чоловікові і свекрусі озвучити свою позицію, щоб навіть не розраховували на мене в майбутньому? А Ви б доглядали?

Але найдивніше для мене так це те, що моя свекруха, як ніби, і не передбачає таку ситуацію. Замість того, щоб намагатися бути зі мною в хороших відносинах, вона постійно висловлює мені якісь незрозумілі претензії і говорить погано про мене. Прямо як ніби спеціально, вона про свою старість навіть і не згадує, вона думає, що завжди у неї все буде добре.

Чи варто доглядати за людиною, яка не любить тебе і нічого хорошого для тебе не зробила?

КІНЕЦЬ.