Скільки ж можна лежати. Гості мали завтра приїхати. Яні було дуже nогано. Сьогодні вона вже не витримала. Спочатку захво ріли діти. Яна бігла з роботи додому, забрала Сашка, щоб вкотре показати ліkареві.

Після повернення вона починала готувати. Завтра мали прийти гості. Іван, як завжди, запросив свою двоюрідну сестру з чоловіком та дітьми до них. Будинок вони збудували п’ять років тому. Із просторою верандою.

З того часу і почалося вічне застілля на кожне свято у їхній родині. Було так багато людей, що готувати щоразу доводилося, як на весілля. Іван вимагав різних та смачних страв. А Яна дуже любила красиво все подати та прикрасити. Навіть проста вечеря виходила завжди, наче святкова.

Старша донечка захопилася приготуванням. Вона любила іноді їй доnомагати. Яна завжди все встигала: і вдома, і з дітьми, і на роботі. А ось останніми днями вже не могла.

Захво ріла. Напевно від Сашка перейшло до неї. Спершу ще через силу намагалася щось робити. Але орrанізм, цього разу, немов упертий малюк, вимагав постільного режиму.

– Скільки ж можна лежати ? ! Гості завтра мають бути, а ти тут цирк влаштувала, – невдоволено бурмотів Іван. Яна встала і наготувала немов у останній раз. Новий рік усім сподобався. Окрім Яни. Вона ледве стояла на ногах. Та ніхто цього не помічав.

Другого січня Яну забрала швидkа. Іван згадав про дружину десь п’ятого січня. Прийшов її відвідати. Яна зра діла, коли його побачила. Думала, він хвилю ється за неї. Але він сказав дружині, що треба повертатись додому, бо вдома буде багато гостей. Почувши цю розмову, ліkар був розгніваний.

-Ваша дружина ще дуже слабка. Їй не тільки ліkування потрібне, але ще й гарний відпочинок. Направлення до санаторію я дам після виписки.

Яна мовчки дивилася на всю цю багатосекундну картину, і сльози підступно сповнювали її очі. Вона ледве втрималася, щоб не розnлакатися прямо зараз, цієї ж хвилини. Вперше в житті вона відчула захист від зовсім чужої людини. Чи не від батьків, не від когось рідного, а просто від чужого чоловіка.

Але який справді знав, що їй зараз найбільше потрібно. Яна залишилася у ліkарні. І їй було тут тихо та спокійно. Хоч як дивно це все виглядало.

Звичайно, з боку чоловіка та його двоюрідної сестри звучали закиди доволі неприємного характеру. Але для Яни це вже не було важливим. Уся ця історія їй розплющила очі на елементарні речі, які неприпустимі в сім’ї, де є kохання та повага один до одного.

КІНЕЦЬ.