Життя Валентини прийняло несподіваний оборот, якого вона не могла передбачити. 3 роки тому, навесні, коли цвів бузок, вона йшла парком, звільнившись від турбот. Чоловік пішов від неї до молодшої жінки після 25 років спільного життя, заявивши, що вся справа в її “досконалості”.

Спочатку серце Валентини було розбите, але незабаром вона здобула незалежність і почала знаходити радість у житті без чоловіка.

Якось вона побачила чоловіка, який сидів один на лавці в парку і виглядав нездоровим. Занепокоївшись, Валентина викликала швидку допомогу та супроводжувала його до лікарні.

Там вона дізналася, що його звуть Олег, і що він страждає на невиліковну хворобу. Незважаючи на те, що чоловік був для неї ніким, Валентина відчула відповідальність і почала доглядати його.

Їхня дружба розквітла під час спільних прогулянок та розмов, хоча обидва утримувалися від обговорення особистих тем. На жаль, Олег помер через три роки, того ж весняного дня, коли вони познайомилися.

Валентина з подивом виявила, що Олег залишив їй у заповіті все своє майно, включаючи дві квартири та значний рахунок у банку.

Дізнавшись про два попередні шлюби Олега та його доньок, Валентина вирушила розшукати їх, щоб запропонувати їм спадщину. Шлях Валентини до пошуку колишніх дружин та дочок був непростим, але їй вдалося вийти на них.

На її подив, обидві колишні дружини відмовилися від спадщини.

Збентежена їх відмовою та зневажливим ставленням до Олега, Валентина повернулася додому, довго розмірковуючи: чому жінки відмовилися від такої щедрої пропозиції? Невже Олег був поганою людиною?