Але одного разу мій тато вирішив відкрити бізнес – і справи в нього пішли вгору.

Грошей ми більше не потребували, але тато почав змінюватися в гірший бік.

Згодом ми купили великий заміський будинок, квартиру продали.

Тато почав частіше затримуватися на роботі, а потім їздив якимись відрядженнями.

Якось ми сиділи з мамою на кухні і чекали на батька.

Це була їхня двадцята річниця весілля.

Мама сподівалася, що тато прийде додому з великим букетом квітів – але тут пролунав дзвінок від тата.

Мама взяла телефон, і за кілька секунд зрозуміла, що батько хотів зателефонувати іншій жінці.

Мама nлакала, я намагався її заспокоїти.

Повернувшись додому, батько зізнався, що має іншу жінку.

Більше того, вони вже мали дитину.

Мама була у ступорі.

Я ж казав їй, що її ніколи не покину.

Через кілька місяців тато сказала мамі збирати речі і йти з дому.

Заявив, що житиме тут зі своєю коханою та її дитиною.

Мама змушена була повернутися до своїх батьків.

Я в цей період вступав, і вся моя голова була забита навчанням і іспитами.

З того дня минуло багато років.

З татом я не спілкуюся, до мами приїжджаю у вихідні.

Мені дуже бо ляче бачити, як вона в’яне з кожним роком.

Як же тато міг вчинити так із найвідданішою жінкою на світі – я досі не розумію.

Але я засвоїв урок: зра джувати своїй дружині я ніколи не буду …

КІНЕЦЬ.