Коли Ілона сказала, що збирається заміж, її мати мало не розплакалася від щастя.

Вона дуже давно цього чекала!

Доньці було вже 27 років, всі її подруги давно обзавелися сім’ями, лише Ілона ходила одна.

Марія Петрівна почала серйозно готуватися до зустрічі з майбутнім зятем, приготувала і напекла цілу купу всякої всячини.

Але коли вона вперше побачила обранця дочки, в голові дуже чітко прозвучала думка:

“Він не той, хто їй потрібний!” Іван був худий, нескладний, в окулярах, та ще й із села.

Не про таку партію Марія мріяла для своєї єдиної доньки .

Але Ілона була вперта і залишилася вірною своєму вибору.

Після весілля молодята переїхали до квартири, яка дісталася Ілоні від покійної бабусі. Жили вони дуже дружно.

Незабаром Ілона народила Іванові доньку, а за два роки й сина.

Її батьки були частими гостями у їхньому домі, у всьому допомагали з дітьми.

Коли старшому було шість, у сім’ї трапилося величезне горе.

Повертаючись додому після роботи, Ілона потрапила під машину, від отриманих травм померла на місці.

Ця втрата дуже важкою на всіх далася взнаки, Іван почав пити від горя.

Батьки жінки, які теж не могли змиритися з подією, проте знайшли в собі сили вплинути на Івана і привести його до тями.

Тепер найголовнішою загальною метою є поставити дітей на ноги.