День весілля Лєри з Андрієм був найщасливішим у її житті, наповненим щирою любов’ю та передчуттям долі. Вони були разом більше двох років, причому Лєра наполягла на тому, щоб закінчити університет до весілля .

Андрій, який був старший за неї на десять років, з нетерпінням чекав її закінчення, і вони одружилися невдовзі після того, як вона закінчила навчання.

Андрій побудував будинок на свої заробітки за кордоном, створивши умови для їхнього нового життя. Однак очікуване блаженство подружнього життя вислизало від Лєри.

Андрій, колись дбайливий і уважний, змінився після їхнього весілля. “Моя дружина не працюватиме, – заявив Андрій, – “ти сидітимеш удома, піклуватимешся про наших дітей та будинок”. Лєра, засмучена, дивувалася, чому її університетська освіта стала непотрібною.

Незважаючи на розчарування, вона не спромоглася оскаржити рішення Андрія. Незабаром вона стала матір’ю, народивши двох синів, що на якийсь час відволікло її від кар’єрних устремлінь.

Хоча Андрій забезпечував її матеріально, його відсутність вдома обтяжувала Лєру самотнім вихованням та домашніми обов’язками. Для мешканців села вони були завидною родиною, але вони не помічали самотності Лєри та її туги зі спілкуванням у шлюбі.

Коли її сини виросли та залишили будинок, ізоляція Лєри посилилася. Бажаючи більшого від життя, вона виявила бажання працювати в Італії. Андрій, стурбований громадською думкою і вважаючи, що достатньо забезпечив її, поставився до цього критично.

“Люди будуть сміятися з мене, – протестував він, – у тебе тут все є”. “Але це все твоє, а не моє”, – заперечила Лєра, – “у мене ніколи не було чоловіка”.

Андрій, розгубившись, визнав, що виконав свій обов’язок, забезпечивши її матеріально. Проте Лєра поїхала працювати за кордон, що призвело до їхнього розриву.

Сини, розуміючи її ситуацію, підтримали її рішення. Андрій залишився здивований, запитуючи, де він помилився. Дилема залишається: хто винен – Андрій, який нехтував емоційною підтримкою, чи Лєра, яка жадала не лише матеріального комфорту?

КІНЕЦЬ.