Більшість родичів перестала зі мною спілкуватися, тому що я одного разу стала для них дуже і дуже поганою.

Брат надумав взяти іпотеку під дуже низькі відсотки. Все б нічого, але щомісячний платіж у нього виходив понад тридцять тисяч гривень. Взяв на якусь халепу квартиру під 130 квадратних метрів житлової площі. На всі мої зауваження, що це може закінчитись дуже сумно, він від мене відмахувався.

Через три роки брат має двомісячну заборгованість із виплат. З прохання брата всі родичі стали капати мені на мозок, щоб я погасила його борг і сплатила наступні два платежі, доки брат знову не знайде роботу.

Я сказала, що не буду нічого платити. Так, у мене є збережені гроші. Але вони накопичені зовсім на інші цілі. Дивно, але я теж маю потреби. Чого тільки я не вислухала у відповідь, що грошей не дам. Тим більше брат поводився завжди не по-людськи до інших людей, а особливо до мене. При інших людях намагався підколювати та знущатися з мене.

Я й досі не можу зрозуміти, чому я йому чимось зобов’язана. Він сам брав кредит, сам обирав квартиру, дорослий дядько. Я чим завинила? Чому чужі потреби я маю сплачувати?

Після чергового гнівного дзвінка я додаю родича до чорного списку. Там вже виявилася бабуся, сестра, тітка. Подзвонив вітчим, попросив, щоб я до нього заїхала. Ну, я заїхала в четвер після роботи. Запропонував мені, щоб я всім казала, що я нібито вже дала гроші у борг йому на покупку машини.

Один вітчим виявився осудним. Але це, на мою думку, не просто так. Пам’ятаю, братик зробив підлість вітчиму, коли він з’їхався з нашою мамою. Брат вітчима постійно мучив і гадив у всіх сенсах цього слова.

Я йому, звичайно, подякувала за такий варіант, але чемно відмовилася. Не хочу грати в погані ігри брата, я кажу чесно, як є – не буду давати свої гроші! Але приємно що, хоч хтось виявився нормальним і адекватним в цій ситуації..

До речі вітчим теж має гроші, але брат соромиться у нього просити. А не треба було псувати стосунки!

КІНЕЦЬ.