Через безглуздий збіг обставин мені доводиться боротися з сімейними труднощами. Ми одружені з Толею вже 12 років, у нас троє дітей, молодшому лише два з половиною.

Толя працює, а я, перебуваючи в декретній відпустці, в’яжу вдома на півставки. Ми живемо в квартирі, яка дісталася Толі у спадок.

Спочатку наше життя складалося добре, навіть коли народилася перша дочка. Але з появою сина під час фінансової кризи, а після і незапланованої доньки наші труднощі посилилися.

Після народження третьої дитини Толя став дратівливим, ретельно перевіряючи мої витрати. Незважаючи на те, що він заохочував народження третьої дитини, він спалахував за будь-яких несхвалених витрат.

Коли він втратив роботу під час моєї вагітності, то знайшов іншу, але з мізерною зарплатою. Наступна робота оплачувалася добре, але зарплатню затримували.

Толя перестав давати мені гроші навіть на найнеобхідніше нашому новонародженому, наполягаючи на використанні підручних коштів.

Я обходилася своїми заробітками, ощадливо витрачаючи на себе. Він взяв на себе навіть покупку продуктів, вибираючи скромні, бюджетні речі.

Останнім часом він почав повертатися додому пізно, пообідавши в ресторані, а ми обходимося макаронами та рисом.

Коли з ним сперечаються, він відмовляється і каже, що купує дорогі продукти на початку місяця, а потім переходить на базові продукти до кінця місяця.

Якось він прийшов додому із запахом шашличків – розкіш, якою ми не насолоджувалися вже сто років. Наша старша дочка, помітивши цей аромат, безневинно попросила шашлика, залишивши мене у сльозах. Як я могла пояснити дітям таку невідповідність?

Після спекотної суперечки, в якій Толя заявив, що хороша їжа потрібна йому для ефективності роботи, я залишилася здивована.

Як він міг так шикувати, знаючи, що в його сім’ї вже котрий місяць їдять одні макарони? Не витримавши, я вивезла дітей на шашлики, витративши всі свої заощадження.

Тепер я на роздоріжжі. Розлучення здається неможливим – у мене немає власного житла, і є троє дітей, яких треба утримувати. І все-таки терпіти цю ситуацію неможливо.

Я загубилася, сумніваюся в егоїзмі Толі і думаю, як жити далі з таким характером.

КІНЕЦЬ.