Після слів свекрухи я задумалася, але вирішила не мовчати. Коли Сергій повернувся ввечері, я за смачною вечерею запитала, що ж його не влаштовує. На диво, Сергій був спантеличений “подвигом” мами. Нічого мені не пояснивши він взяв ключі і кудись поїхав. А коли повернувся, то в його руках був великий букет моїх улюблених червоних троянд. Марія Василівна прийшла до нас за два тижні – як не вмита!

Марія Василівна здивувала мене своїм приходом. Ніколи раніше не приходила без запрошення, а тут на тобі. А ще дивніше, що завітала вона в той час, коли Сергій на роботі був. Але я не розгубилася, накрила стіл. В хорошої господині завжди щось знайдеться, щоб гостей, які зненацька завітали, пригостити.

Посиділи ми, поговорили про життя хвилин десять, а після Марія Василівна стала мене вичитувати.

– Мені Сергій не раз жалівся, що ти не хочеш роботу шукати. Сидиш на дивані, ногу на ногу закинувши цілий день. А мій син працює, щоб вам з сином добре жилося!

Я пару хвилин не могла до тями прийти, бо ніколи раніше Сергій мені такого не казав. Більш того, навпаки. Чоловік сам попросив, щоб я з роботи звільнилася і більше часу сім’ї і дому приділяла.

Я після закінчення університету відразу ж пішла на роботу. Звісно, працювала то на одній фірмі, то на іншій. Все я шукала кращого варіанту для себе. А на останній фірмі гарно платили, але начальник нас не шкодував. Я могла і у свої вихідні працювати і допізна в офісі залишатися. Шеф доплачував, але по дому я не встигала.

В нас син, який навчається в першому класі. Моя мама трішки допомагала, але потім і вона знайшла підробіток і я залишилася зі своїми невирішеними питаннями сам на сам.

Ось Сергій і сказав, щоб я звільнялася, а прийде час, то знайду гідну для себе роботу.

Чоловік мій керуючий рестораном, гроші в нього не погані, тому я й погодилася на цю пропозицію.

Трішки підігнавши справи по дому я почала шукати роботу, щоб всім зручно було, але через ситуацію в країні, це не так вже й легко.

Ось так і вийшло, що вже майже чотири місяці я проста домогосподарка.

Після слів свекрухи я задумалася, але вирішила не мовчати. Коли Сергій повернувся ввечері, я за смачною вечерею запитала його, що ж його не влаштовує.

На диво, Сергій був спантеличений “подвигом” мами. Нічого мені не пояснивши він взяв ключі і поїхав до мами.

А коли повернувся, то в його руках був великий букет моїх улюблених червоних троянд.

– Люба, знай, ти за мною, як за кам’яною стіною – “ЗА МУЖЕМ”. Я нікому не дозволю тебе ображати, навіть свої мамі. Я з нею вже поговорив. Вона думала, що робить, як краще, але, вийшло, як завжди. Ніколи не думай, чи казати мені чи ні. Ми сім’я і маємо всі питання разом обговорювати.

Ви знаєте, я така щаслива, що в мене такий розумний чоловік, бо не раз наслухаюсь від подруг, що чоловіки більше мам слухають, ніж жінок.

До речі, свекруха прийшла до нас десь через два тижні, як “не вмита” і з тортиком в руках. Правда, нічого не казала, не вибачалася, але мені цього й не треба.

Головне, що в нашій сім’ї все гладко, а Сергій відразу ж дав своїй мамі зрозуміти, що своїм життям керуємо ми самі, а не вона.

Діліться в коментарях своїми історіями. Буде цікаво почитати, який в кого чоловік в цьому плані, і які вас оточують свекрухи…

Джерело