Моя свекруха вже місяць як приїхала з Греції, а у нас вдома вона була всього два рази. Я вчора її на нашій вулиці зустріла, вона йшла до якоїсь давньої подруги, а до нас так і не зайшла, хоч і була поряд

Моя свекруха вже місяць як приїхала з Греції, а у нас вдома вона була всього два рази. Я вчора її на нашій вулиці зустріла, вона йшла до якоїсь давньої подруги, а до нас так і не зайшла, хоч і була поряд.

Я просто не знаю, що думати. З мамою мого чоловіка у мене ніколи не було занадто дружніх стосунків. Ми з Віктором одружилися, коли вона вже була на заробітках. Свекруха у нас заробітчанка із стажем, вона в Греції вже 20 років, і за цей час вона заробила чимало.

У батьків мого чоловіка найшикарніший будинок в окрузі, зводив його свекор, але за гроші свекрухи. Вони так 20 років і живуть окремо один від одного, вона там, він тут. Що це за сім’я – мені не зрозуміло, але я не втручаюся.

До весілля я взагалі свекруху не знала. Приїхала вона на два тижні безпосередньо перед весіллям, все оплатила, і поїхала.

Ми стали жити у мене, бо я єдина донька у батьків, і вони захотіли, щоб я жила з ними. У нас теж є свій будинок, нехай не такий великий як у свекрів, але все ж.

Свекруха принципово вирішила нам фінансово не допомагати, мовляв, вона не буде вкладатися в чуже майно. Мені було трохи прикро через це, адже Віктор у них теж єдиний син, але ми з чоловіком вирішили нічого у неї не просити, самі все заробляли.

Живемо ми вже 17 років разом, у нас троє дітей, три дівчинки, віком 15, 11 і 7 років. Моя мама їх дуже любить, і купує їм часто подарунки, хоча і пенсія у неї невелика. А от свекруха хоч і має гроші, але внукам рідним нічого не дає.

Приїхала вона додому у відпустку перед Різдвом. Ми її до себе в гості запросили, дівчатка мої бабусі заколядували, а вона дала їм всього по 20 євро. Я коли це побачила, то подумала, що краще б вона взагалі нічого не давала.

– А що, це великі гроші! – стала виправдовуватися свекруха. – Зараз час важкий, гроші треба цінувати, а не розкидатися ними.

Потім свекруха нам повідомила, що має до нас важливу розмову. Вона хоче ще повертатися в Грецію, а нам пропонує всім переїхати в її шикарний будинок. Справа в тому, що свекор захворів, і треба, щоб за ним хтось доглядав. Очевидно, свекруха вважає, що це маю робити я.

Чоловікові моєму ідея з переїздом сподобалася, а мені ні. А своїх батьків, які вже звикли до нас, я на кого залишу? Та й не хочу я бути служницею-доглядальницею у чужому домі, нехай навіть в дуже шикарному.

Коли я свекрусі відмовила, вона дуже образилася, назвала нас невдячними. А за що я їй маю бути вдячною? Вона ж нам нічим не допомагала. Навіть зараз приїхала, і обминає наш дім, щоб часом онукам зайвих 20 євро не дати. Та ще й ображається, чому це діти її не так люблять, як мою маму.

Не розумію, що я зробила не так? За що на мене так образилася свекруха?

Джерело