10 років ми з Олегом живемо у шлюбі. Лише тепер я зрозуміла, що мені доведеться годити свекрусі своїй до останніх днів, інакше залишуся зовсім ні з чим. Лише нещодавно я дізналася, що мій чоловік задумав

Заміж я вийшла майже 10 років тому, виховуємо ми з чоловіком двох наших діток. Я завжди думала, що у мене хороша сім’я і гарні відносини з моїм чоловіком Олегом. Я навіть не можу згадати, коли ми сперечалися з ним серйозно, звичайно, бувають незначні непорозуміння між нами, думаю, як в кожній сім’ї, але все швидко минає!

Живемо як всі звичайні сім’ї, напевно, нічого особливого, але й негативу між нами немає також.

Після весілля ми з Олегом переїхали жити до мами його. Вона жила одна в великій трикімнатній квартирі, а грошей на купівлю окремого житла у нас не було на той час, тому це був єдиний вихід, напевно.

Але ми обоє з чоловіком, звісно, не хотіли так все залишати, ми мріяли про краще життя, тому думали, що все це тимчасово. Мріяли, коли матимемо власний дах над головою.

А у мене з свекрухою наче нормальні відносини. Так, ми далеко не найкращі подружки з нею, але ставимося один до одного добре. А ось мій чоловік, як згодом виявилося, просто мамин синочок і я дуже пошкодувала, що раніше не помітила цього.

Він любить свою матір дуже, і вона бачить в ньому свою надію та майбутнє, тому у них все налагоджено в стосунках давно.

Але і це звичайна справа! Цим нікого не здивувати в наш час! Так ми і жили всі ці довгі роки, я вже й звикла до цього.

А от вже буквально кілька років тому ми з чоловіком купили свій власний автомобіль. Збирали гроші вдвох чимало часу і нарешті змогли зробити цю довгоочікувану покупку, про яку мріяли давно.

Я дуже зраділа, адже наше життя тепер буде комфортнішим, чоловік відвозитиме вранці дітей і мене на роботу та забиратиме ввечері після праці, у мене тапер з’явиться багато вільного часу.

Тепер можна з комфортом діставатися до місць призначення! Не потрібно більше тулитися постійно по автобусах пів дня усією сім’єю з дітьми на руках, де й без нас повно дітей.

Єдине що дуже здивувало мене під час покупки і трохи затьмарило радість – це те, що Олег мій оформляв транспортний засіб на мою свекруху.

Якщо чесно, то я не зовсім розуміла, навіщо він так зробив, адже ми з ним одна сім’я, а його мама ні до чого тут. Навіщо додавати собі зайві проблеми з дорученнями і різними паперами зайвими?

Але, тоді я була дуже радісною, адже це наша мрія була, і не надала цьому особливого значення, адже все в сім’ї, все спільне. Зрештою, це гроші чоловіка, адже саме він працює найбільше, у мене мінімальна зарплата, працюю я пів дня і заробляю мало, але вся домашня робота на мені.

Але раз чоловік так вирішив, нехай буде так. Але ось недавно трапився інший інцидент, який мене засмутив.

Справа в тому, що пару місяців назад ми купили з Олегом свою власну квартиру. Це така довгоочікувана подія в нашому житті, яка просто наповнила мене щастям. Так давно ми мріяли про власні квадратні метри, а я побути господинею у своєму власному домі, для мене це мрія останніх років життя.

Але не тут-то було! Мене чекав черговий неприємний сюрприз від чоловіка, про який я й гадки не мала. Він знову став оформляти квартиру на свекруху!

Це навіть уявити важко було, чоловік записав нашу квартиру на свою матір. Правду кажучи, я була просто вражена. Чому він знову це зробив, чому на себе не оформив її? Що значить такий вчинок? Він не довіряє мені? Що на думці тепер у нього? Або взагалі думає про розлучення?

У мене просто плутаються думки в голові! Я маю так багато питань до всього, але я не можу знайти логічного пояснення вчинку чоловіка.

Думка у мене зараз випливає одна: чоловік перестраховується, щоб в разі розлучення я залишилася ні з чим, щоб взагалі ні на що не могла претендувати. Але як він так може, адже ми сім’я?

У нас з ним зараз хороші відносини. Невже він думає інакше? Я навіть не знаю, як реагувати на такі вчинки чоловіка. І сперечатися з рідними не хочеться, і знову промовчати і змиритися я теж не можу. Мені про дітей думати треба.

Заробляє в основному мій чоловік, у нього дуже гарна зарплата, навіть на сьогоднішні дні. Але тепер я кожного дня думаю, як вгодити йому та мамі його, щоб не псувати наші відносини з ними, адже я залишуся ні з чим, у тому випадку, коли вони попросять мене йти з їхнього життя.

Мені здається, що я запізно зрозуміла все. Наче все добре зараз в нашій сім’ї. Але що буде, коли зіпсуються наші стосунки? Чи зможу я щось довести в суді, якщо доведеться ділити майно?

Джерело