Моя сестра вже сама намагається знайти мені чоловіка, після декількох років невдалих стосунків, а пізніше спроб знайти того самого і я закинула цю справу.

Надя вже багато років живе в щасливому шлюбі, вони з чоловіком ростять двоє діток. Арсен і Міла- це малі ангелочки, вони виховані і слухняні, зараз це велика рідкість серед дітей.

Я молодша від неї на 2 роки, але обзавестись сім’єю до 30 так і не встигла. Минулого місяця вперше за довгий час сходила на побачення, все ніби нічого, він і старший за мене і галантний, добре заробляє, але мама йому надзвонювала кожну годину.

Саша ввічливо виходив, кожного разу переривалась розмова, і мені це не сподобалося. Більше побачень у нас не буде.

Я можу писати книжку з якими чоловіками НЕ варто спілкуватись. З молодшими теж гуляла, але в них в голові вітер, багато хто ще не знає чого він хоче від життя.

Я працюю на хорошій посаді, сама повністю себе забезпечую, можу і на відпочинок поїхати. Утримувати когось бажання не маю.

Через інтернет знайомства теж не йде, вони шукають подружку на декілька ночей, а такий вид “спілкування” точно не підходить.

Минулий кавалер був моїм ідеалом, як виявилося згодом, та він  є одружений. Брехач, брехачем був.

Дружина перша дізналася про мене, тому ми обоє його покинули.

Завжди є якісь але, я знаю ще немає ідеальних людей, проте, для того щоб жити разом потрібно сходитись хоч в мінімальних поглядах на це життя.

А вам як здається?

КІНЕЦЬ.