Зі своїм колишнім чоловіком ми разом навчалися в медінституті, лише на різних факультетах. Зустрічалися майже з першого курсу та після закінчення навчання, одразу ж одружилися.

Я пішла працювати в дитячу поліклініку, а чоловік довго не міг знайти собі роботу. Він вважав, що гідний кращого місця, ніж робота звичайним лікарем у районній лікарні.

Незабаром він разом зі своїм другом вирішив зайнятися бізнесом. Вони відкрили свою маленьку майстерню з ремонту автомобілів.

Спочатку справи у них йшли неважливо, але згодом вони вже володіли кількома точками автосервісу. Майже всі зароблені гроші він вкладав у розвиток свого бізнесу.

На себе я мала заробляти сама. Але коли в нас з’явилася донька, чоловік почав більше бувати вдома, купував усе для неї. Я раділа, що наше сімейне життя нарешті налагодилося.

Донька підросла і пішла до дитсадка, а мені треба було виходити на роботу. І тут у нас почалися скандали.

Чоловік кричав, що лише невдахи працюють дитячим лікарем за копійки, а нормальні фахівці давно перейшли до приватних клінік. Але мені подобалася моя робота, я звикла до дітей.

Тим більше, що чоловік добре заробляв, але він вважав, що грошей багато не буває.
За рік ми розлучилися.

Чоловік одружився вдруге і там теж з’явилася дитина. Нашій з ним дочці восени треба було йти до першого класу, але він перестав із нами спілкуватися і грошей на дитину теж не давав.

І я вирішила подати документи на аліменти та скористалася послугами юриста у сімейних справах. Але чоловік сказав, що подасть у суді документи, що я зловживаю напоями.

З його зв’язками та грошима це було неважко зробити, але за допомогою адвоката мені вдалося виграти судовий процес. Минув час, донька вже закінчує школу.

Всі ці роки я жила тільки для неї, хоч могла вийти заміж. Але вона завжди була проти цього і сказала, що піде з дому.

Я тоді й уявити не могла, що вона незабаром справді піде, але до свого батька. Він накупив їй модних речей, сказав, що має зв’язки в модельному бізнесі і допоможе їй стати моделлю.

Спочатку вона зрідка дзвонила, а потім сказала, що тато їй заборонив спілкуватися зі мною. І нехай вона вибирає чи він, чи я.

На мій день народження вона таки зателефонувала, сказала, що любить мене і нудьгує, але не хоче зіпсувати своє майбутнє і жити так, як я. Цілий вечір я проплакала і зараз я не знаю, що мені робити. Може, і справді мій колишній чоловік мав рацію.

КІНЕЦЬ.