– Жінка не повинна бути сама! Пробач Максимові. – Мамо, він покинув мене вагітною! – Це було 15 років тому. Забудь!

Хто сказав, що бути матір’ю-одиначкою – це трагедія всього життя? Повірте, все зовсім не так, як здається на перший погляд.

Звісно, коли мій кавалер дізнався про вагітність і миттєво зник, я пережила справжній шок. Не знала, що робити, розшукувала його всюди, обривала телефони спільних знайомих, але він, як крізь землю провалився.

Думаєте, я опустила руки, впала у відчай і поставила на собі хрест?

Ні, жоден чоловік у світі не вартий моїх страждань, окрім синочка, якого я виростила і виховала сама.

Брехати не буду, спершу було дуже важко і страшно, я думала, що не впораюся. На той час мені було всього лише 22 роки. Я закінчувала університет і сподівалася побудувати успішну кар’єру.

Дякувати Богу, моя мамуся мене підтримала, вселила віру, що я все зможу. Так і сталося.

Зараз мені 37 років. Я успішна бізнес-леді і щаслива мама найпрекраснішого хлопця у світі. Іванко ще жодного разу за свої 15 років мене не розчарував, не засмутив. Вчиться прекрасно, відвідує спортивні гуртки, тому проблемних підлітків я бачила тільки на екрані телевізора.

Нам добре живеться вдвох. Я не набридаю синові своєю надмірною опікою, бо постійно на роботі, а він сприймає мене, як друга, з яким можна усім поділитися.

Про стосунки з іншими чоловіками я ніколи й не думала.

Після зради Максима важко знову комусь відкривати своє серце, та й мені не до любовних справ. Реалізовую себе в професії.

Хто ж знав, що через стільки часу в моє життя знову повернеться колишній?!

– Алінко, ти тільки не кидай слухавку! Мені треба серйозно з тобою поговорити.

Спершу хотіла послати його якнайдалі, але жіноча цікавість таки взяла верх.

Коли побачила Максима в кафе, заледве впізнала.

Життя його не пощадило, звісно. Волосся сиве, одяг якийсь потертий, обличчя в зморшках.

– Алінко, я хочу побачитися з сином. Хочу знову стати частинкою вашого життя. Я знаю, що не маю права тебе про це просити, але повір мені – я змінився.

– Максиме, ти покинув мене вагітною. За 15 років жодного разу не поцікавився рідною дитиною.

– Але хлопцю потрібен батько!

– З чого ти це взяв?!

Ми прекрасно даємо собі раду і без тебе.

Він лише один раз про тебе спитав.

– І що ти йому сказала?

– Правду! Після того він і чути про тебе нічого не хоче.

– Будь ласка, дай мені шанс все виправити. Я вже й так дорого заплатив за свої помилки. Невдало одружився, мучився всі ці роки. Потім ледь випросив в колишньої розлучення, їздив на заробітки. Дітей у нас із нею так і не було…

Чого я точно не очікувала – так це того, що мої батьки стануть на захист того негідника.

– Аліно, не гоже жінці все життя самій жити. Та й Максим вже давно не той переляканий хлопчисько, яким був 15 років тому. Пробач йому! Невже вдруге залишиш сина без батька?!

Не знаю, що робити.

Макс ніяк не хоче залишити мене в спокої, постійно телефонує, ще й мама з татом масла до вогню підливають… Все було так чудово, і навіщо він знову з’явився в моєму житті? Як тепер бути?

Команда “Пошепки” співчуває нашій читачці, яка поділилася з нами цією історією. Вона потрапила в непросту життєву ситуацію і дуже потребує Вашої поради. Сподіваємося, наші підписники допоможуть їй прийняти правильне рішення, про яке вона не пошкодує. 

Що б Ви робили на місці Аліни?

КІНЕЦЬ.