Свекруха Мар’яни людина ніби й непогана, спокійна така, зайвого слова не скаже. Мар’яна й досі згадує їх перше знайомство, коли переступила поріг її квартири і почула:

– Здорова була!

Мар’яна зовсім не такою уявляла маму свого чоловіка, адже вже рік була знайома з Дмитром. Він хоч добрий та красивий, але гоноровий, зависокою вважав свою ціну. Він народився і виріс у місті, завжди чистенький, роботи важкої не знав.

Мама сама виховувала Дмитра, батька у нього давно не стало. Важко було їй, та жінка справлялася непогано, вона активною все життя була.

Тому, коли Мар’яна вже рік з Дмитром зустрічалася, бачила його характер, він знав собі ціну, адже усі дівчата крутилися біля нього, то й вже свекруху собі таку ж в уяві намалювала. Адже яка ще жінка могла виховати такого сина – аристократа.

Разом з тим Дмитро був добрим і чуйним до самої Марини, красивий, розумний, цим він її і підкорив. А вона й раділа, що такого чоловіка собі відхопила, усім подругам на заздрість.

Тому, коли Дмитро сказав, що пора б і вже з мамою його познайомитися, адже весілля скоро буде, а вона майбутню свекруху в очі не бачила, Мар’яна не дуже зраділа цьому. Та діватися було ніде, вже й мама їй рідна казала, що так не годиться, адже так зіпсувати стосунки з матір’ю чоловіка ще до заміжжя можна.

Ой, Мар’яна так хвилювалася в той день, як зараз пам’ятає. Встала ранесенько, ще й 7 годин не було, спекла торт, побігла в перукарню, нову сукню одягла і макіяж підбирала не яскравий, щоб свекруха там не запідозрила щось.

О тут: «Здорова була» – з порогу.

На порозі в маленькому коридорі стояла усміхнена повнувата жінка. В руках рушник, яким вона поспішно витирала руки, на поясі фартух і на голові бігуді. Мар’яна аж посміхнулася, хоча так, щоб мати Дмитра не бачила, вона свою маму згадала.

– Я в ванну піду, причешуся, а ти котлети там досмаж, переверни і накрий сковорідку.

За столом були котлети, які смажила сама Мар’яна, чай і торт, який вона принесла з собою. Було дивно якось, незвично, Мар’яна почувала себе дивакувато, адже сама “при параді” була. Але була щаслива, що у її чоловіка, мама проста, як “п’ять копійок” буде.

Так і пройшло перше знайомство Мар’яни з свекрухою. Потім весілля і спільне проживання з Дмитром в квартирі мами його.

Мати Дмитра ніколи до їх сім’ї не втручалася, Мар’яна іноді навіть думала, що вона байдужою була. Та коли з’явилася онучка на світ, вона не відходила від неї.

З часом Дмитро став гуляти, повертався пізно ввечері, міг під ранок прийти і не телефонувати дружині. Тоді мати, яка весь час мовчала, сказала синові, що це не годиться для чоловіка.

Дмитро відповів:

– Я чоловік, я теж маю від домашніх справ відпочивати.

Тоді свекруха стала сидіти з онучкою сама, а вечорами невістку в каф з подружками відпускати, щоб вона теж жила добрим життям.

Дмитро розсердився, що, мовляв, дружини вечорами немає. На що мати спокійно сказала йому:

– Вона втомлюється вдома сама, нехай теж йде кудись погуляти, відпочине нехай. Її чоловік теж відпочиває.

Після цього Дмитро ходити більше нікуди не став, але довго після того не розмовляв з матір’ю. А їй, як завжди, байдуже було, вона з онучкою собі відпочивала.

Мар’яна, відтоді, зі свекрухою про це не говорила і та теж мовчить. Та жінка впевнена, що мати чоловіка зробила все це не просто так, вона виявилася дуже мудрою жінкою.

Дуже часто проста душа людини, виявляється набагато людяніша, ніж здається, на перший погляд. Чи часто зустрічаються свекрухи такі?

Джерело