Хочу поділитися своєю історією для того, щоб інші зробили з цього правильні висновки і не зробили такої ж помилки. Хоча, як кажуть, навчаються на своїх, а не на чужих помилках, але все-таки раптом комусь допоможе.

На останньому курсі університету я прийшла працювати в престижну фірму, одразу правда на маленьку посаду рекламного агента. Але після закінчення навчання я вже була кваліфікованим спеціалістом і претендувала на посаду начальника відділу, яка якраз звільнялася.

Без хибної скромності скажу, що я свою роботу любила і знала. У мене було багато ділових пропозицій щодо роботи цього відділу, і я вважала, що це місце для мене. Та й зарплата теж мала значення.

Я була серед чотирьох претендентів. Сумніваючись, що призначать саме мене, я за порадою подруги вирішила діяти, щоб випередити своїх конкурентів.

Затримавшись увечері під виглядом роботи з документами, я вийшла з офісу разом із шефом. Він запропонував підвезти та запросив у вихідний до ресторану.

Романтичний вечір, до якого я ретельно готувалася, закінчився так, як я планувала. Я була впевнена в тому, що вже майже здобула цю посаду, коли мій начальник сказав, що зніме для мене квартиру, а про роботу я маю забути.

Він був одружений і не хотів, щоб про наші стосунки дізналися на роботі, щоб не стати об’єктом пліток. Але мені потрібно було зовсім інше!

Я лише хотіла отримати роботу в цьому відділі, а виявилося, що про кар’єру я тепер можу забути. Від його пропозиції я відмовилася і тепер шукаю нову роботу, але тепер треба починати все з нуля.

Навчена гірким досвідом я зрозуміла, що будь-якому начальнику потрібна на роботі не коханка, а кваліфікований та відповідальний працівник.

КІНЕЦЬ.