У свої останні роки я й уявити не міг, що зіткнуся з бездомністю. Сподіваюся, моя історія застереже вас від таких самих помилок.
У свої останні роки я й уявити не міг, що зіткнуся з бездомністю.
Живучи один у двокімнатній квартирі після смерті дружини і не маючи дітей, я боровся зі здоров’ям, що погіршується. Друзі порадили мені дати оголошення про здачу квартири в обмін на догляд за мною до кінця життя.
На моє оголошення відгукнувся молодий ввічливий чоловік на ім’я Володимир, який запропонував доглядати мене разом зі своєю дружиною Аллою, посилаючись на досвід догляду за бабусею його дружини.
Ми зустрілися, і я одразу ж передав їм свою квартиру у користування.
Вони усно обіцяли турботу, але одного разу, повернувшись з аптеки, я виявив, що замок у квартирі змінено. Володимир та Алла були недоступні. Безпорадно сидячи на вулиці, я знепритомнів від високого тиску.
Молодий лікар Анатолій, який проходив повз мене, надав мені допомогу.
Він був вражений моєю історією і запропонував допомогу, притуливши мене на ніч, поки ми щось придумаємо. Наступного ранку ми з Анатолієм вирушили до поліції, щоб написати заяву про шахрайство.
Паспорта у мене не було, тому ми звернулися до нотаріуса, який переоформив квартиру, знайшовши прогалини у справі передачі квартири Аллі та Володимиру.
Незважаючи на побоювання подальшого обману, нотаріус допоміг нам, і я знову зайшов у свою квартиру. Вдячний за допомогу, я відзначив Анатолія спадкоємцем свого майна.
КІНЕЦЬ.