Цього року Даша та Андрій відзначили дві знаменні події: їхній син пішов у дитячий садок, і у них народилася донька.

Однак свекруха Даші була налаштована критично, вважаючи, що Даша ухиляється від своїх домашніх обов’язків.

Їхній трирічний син, жива та товариська дитина, добре адаптувався до дитячого садка, всупереч побоюванням Даші, навіяним розповідями про труднощі, з якими стикалися інші діти.

Його позитивний досвід приніс Даші деяке полегшення, особливо під час вагітності та після пологів,

коли домочадці намагалися не шуміти заради новонародженого. Дитячий садок став благом, дозволивши Даші краще справлятися зі своїми обов’язками.

Однак свекруха звинувачує Дашу в тому, що вона перекладає турботи про старшого на вихователів, хвалячись тим, що сама справлялася з чотирма дітьми без такої “допомоги”.

Це звинувачення викликало напругу, що торкнулася не тільки Даші та свекрухи, а й Андрія, незважаючи на його підтримку рішення на користь дитячого садка.

Вперта позиція свекрухи призвела до суперечок, і Андрій опинився в центрі подій, хоч і визнає плюси, які дитячий садок приносить їхньому синові та всій родині.

Цікаво, а як ви ставитеся до значущості дитячого садка?

Може, й справді, батькам треба займатися дітьми самим, не перекладаючи обов’язки на інших?

КІНЕЦЬ.