Чоловік зібрався летіти у відпустку, хоча мені через тривалий лікарняний довелося свою відпустку зрушувати: занадто багато роботи накопичилося. Та й самопочуття таке, що не до поїздок.

Ми планували разом поїхати у відпустку в гори. Вже і готель приглянули, і гроші на поїздку відклали. Загалом, я була сповнена найсвітліших очікувань. Але за два місяці до відпустки я потрапила до лікарні. Довелося терміново робити операцію, а потім ще пішли ускладнення, тож у лікарні я провалялася півтора місяці.

Стан мій був жахливим. Ходжу по стінці, нахилятися не можна, будь-які навантаження поки що заборонені, прописаний постільний режим.

В офіс я їздити зараз не можу, але начальство увійшло в моє становище і дозволило працювати з дому. Перенесення відпустки також узгодили.

Це було на руку і мені, і начальству. Занадто багато роботи залишилося, треба було терміново розгрібати та вливатися у ритм. І моє здоров’я поки що не давало можливості навіть подумати про відпустку.

Для мене зараз подвиг самій сходити помитися, а якісь поїздки, де зазвичай не трясе і не качає, взагалі під забороною.

Я чоловікові озвучила, що переношу відпустку, пояснила, з чим це пов’язано. Він покивав, погоджуючись, нічого не сказав. Я вирішила, що він теж відпустку перенесе, у нього на роботі це зробити взагалі просто.

Але з’ясувалося, що чоловік нічого переносити не став, він піде заздалегідь затвердженим графіком. Спочатку думала, що начальство не дозволило переносити, а виявилося, що чоловік навіть не підходив із цим питанням.

Він заявив, що втомився і вже налаштувався на відпочинок. Те, що я не можу поїхати, його взагалі ніяк не вагається.

– Ну, ти вже відпочила, тепер моя черга, – незворушно заявив чоловік, продовжуючи збирати валізу.

Коли я встигла відпочити? Так у лікарні ж валялася, не працювала, поки мій чоловік рвався щосили на роботі.

До того ж відпочивати він збирався їхати не на свої особисті гроші, а на наші. Я теж брала участь у їхньому накопиченні. І це саме я знайшла той готель, куди чоловік загострив лижі.

– Що ти істерику влаштовуєш? Мені потрібний відпочинок, щоб потім плідно працювати. А ти зараз у відпустку поїхати не можеш. Так в чому проблема?

Проблема в тому, що я навіть до магазину сама не схожу, бо мені ходити боляче . Мені зараз допомога когось близького зовсім не завадила б.

Але цей близький із байдужим обличчямм збирається у відпустку, ще й заявляє, що не бачить у цьому нічого страшного, а мені каже, що я вже й так відпочила.

Чоловік каже, що я з мухи роздмухую слона. Мовляв, сотні тисяч людей їздять у відпустку окремо, а я влаштовую з цього всесвітню трагедію.

А в мене відчуття, що мене зрадили. Кидають одну в квартирі, коли мені найбільше потрібна підтримка та допомога. Гірше було б тільки у випадку, якби я лежала у лікарні, а чоловік поїхав би відпочивати.

Розповіла чоловікові все, що в мене на душі, як я почуваюся, а про себе загадала, що якщо він таки поїде у відпустку, кинувши мене одну, то я подам на розлучення.

Неможливо довіряти людині, яка готова з тобою так вчинити. Принаймні я так точно не вмію. Мені простіше бути однією і знати, що спертися я можу тільки на себе. А то сподіватимешся на такого чоловіка, а він тебе кине в найважчий момент.

До відпустки чоловіка залишилося кілька днів, валізу він не розібрав. Чекаю, чим ця історія закінчиться, але морально вже готова до найгіршого варіанту.

КІНЕЦЬ.