Більше року в Нідерландах Віра живе, а тут кума її подзвонила: – Ти, Віро, жінка дуже нещаслива, лише поки не знаєш про це. Всі мовчать, а я мовчати не буду. Поки ти там сумуєш на чужині, твій чоловік у ваш дім іншу привів спокійно. Вона по твоєму подвір’ї ходить, як пава. Хочеш сім’ю зберегти – приїжджай

Віра вже більше року в Нідерландах живе з двома дітьми. Спочатку поїхала, адже турбувалися з чоловіком за своїх дітей і разом прийняли таке рішення. Але згодом зрозуміли, що додому повертатися ще зарано, адже в Харківській області ще неспокійно дуже, тому віра з дітьми ще залишилися на чужині.

Вірі дуже важко було залишати дім, адже вони з Миколою лише 3 роки тому збудували новий будинок. Скільки туди було вкладено праці, грошей і сил, важко навіть передати. І, як тільки перебралися жити з дітьми у свою нову оселю, довелося покидати дім, адже важкі дні спіткали Україну.

Віра, довго не думаючи, разом з чоловіком зібрала дітей і відразу вирішила їхати в Нідерланди до тітки своєї, яка вже чимало років там жила.

Залишатися за кордоном довго жінка зовсім не планувала, вірила, що скоро повернеться, та, оскільки вдома зараз ще не спокійно, то думала краще залишитися і тітки, тим паче діти там в школу пішли і підтримку, і допомогу вона має.

І все б наче нічого, жити можна тимчасово, поки вдома біда. Але сьогоднішні події в її сім’ї зовсім перевернули все життя жінки.

Нещодавно Віра дізналася, що в чоловіка є інша жінка і, більше того, вона живе в їх будинку. Чоловік довго мовчав, навпаки, ще й говорив жінці залишатися за кордоном, додому не повертатися. Вона щось відразу запідозрила, але погані думки відкидала від себе.

А тут кума подзвонила:

– Ти, Вірко – жінка дуже нещасна. Ти мене вибач, можливо й не варто було лізти у вашу сім’ю, багато людей знають та мовчать, мовляв, не їх справа. А я вже, вибач, так не можу. Іван твій якусь давно в ваш дім привів, спокійно живе там, як ні в чому не бувало. Вважає, що це нормально так. Ти або додому повертайся, або забудь про сім’ю.

Віра подзвонила чоловікові відразу, та Іван, коли зрозумів, що дружина все знає, то заспокоївся взагалі, ще й посміхався і нічого приховувати не збирався вже.

Іван спокійно Вірі сказав, що вона нічого змінити вже не зможе. Він щиро кохає ту жінку і вона буде жити тепер в його домі. Якщо Вірі щось не подобається, то хай сидить за кордоном, він дітям допомагатиме – аліменти платити буде. Але з дому свого йти не збирається, якщо Віра хоче, то хай і в тому домі теж живе, але та жінка нікуди не поїде.

Віра дуже розчарована. З дітьми їхати додому зараз не хоче, соромно, не хоче, щоб вони бачили ту жінку з батьком. Та й без дітей поїхати як? Що вона ще зможе зробити?

З адвокатом консультувалася онлайн, той порадив лише в суд подавати на розділ майна. Але якщо чолові не дасть згоду продати будинок і їй сплачувати за її частку не схоче, то вона нічого не зможе зробити сама. Таке життя, такі закони, така реальність.

Виходить, поки жінка з дітьми була за кордоном, чоловік додому іншу привів і тепер зробити нічого не можна. Хоча будинок оформлений на нього, але ж вони будували його за свій власний спільний сімейний бюджет?

Що можна зробити в цій ситуації? Чи якийсь вихід для Віри?

Джерело