Марта з подругами студентками, після пар вирішили пройтись парком, погуляти. І тут назустріч їм йшло декілька шептух. Вони одразу помітили дівчат та обступивши їх з усіх сторін, почали говорити свої передбачення. І одна з них сказала Марті, що вона занедужає, коли їй виповниться 35 років.

Вона тоді батькам нічого не розповіла. Аж розповіла все своєму чоловікові Антону. Він тоді вдав вигляд, що його то не хвилює, а слова то просто були пусті балачки.

З часом про це Марта забула, життя у неї складалося непогано. Жінка мала доброго чоловіка, двоє діток. Працювала на хорошій посаді у престижній фірмі.

Проте, одного дня чоловік прийшов увечері після роботи, не питався її де вечеря, а пішов у у спальню та почав збирати речі у дорожню валізу.

Марта й подумала, що напевне у відрядження чоловіка посилають. Та коли спитала, то не очікувала у відповідь таке почути. Її коханий Тарас, сказав, що йде від неї.

Марта як стояла, то вмить присіла від почутого. Вона не могла повірити, а чоловік і дальше почав вигрібати все із шафи та складати у валізу. І нарешті вона спромоглася спитати його: ” Чому? яка причина, невже я поганою дружиною була?” Чоловік спочатку мовчав, але потім все ж признався, що його насторожили все ж слова жінки про те, що їй сказала шептуха. І він не хоче залишитись сам з дітьми таким молодим.

Марта до нього сказала: ” Та зі мною все в порядку”. Та Тарас їй сказав, що він теж не вірив аж до того моменту, коли у його знайомого все збулося, як казала йому теж якась жінка незнайома на вулиці.

Марта стояла приголомшена, а чоловік закінчив пакування речей та пішов, закривши за собою двері. Після цього як чоловік пішов, Марта вже не забувала, а навпаки кожного дня й думала про ці пророчі слова.

А невдовзі і наближався її 35-річний ювілей. Жінка з острахом очікувала, остерігалася від усіх та усього. Не спала ночами. Тільки її починало щось турбувати, одразу зверталася до спеціалістів.

Та вони заспокоювали жінку, однак це не допомагало Марті заспокоїтися. І вона вирішила втекти до іншої країни. Подзвонила знайомі, яка працювала в Італії, щоб та її знайшла роботу, бо вона скоро приїде. Зібралася швидко, звільнилася зі своєї хорошої роботи, ніхто там не розумів жінку, яка сама відмовилась від такої посади та хороших грошей. Марта й не стала нікому пояснювати.

Одне що не могла жінка забрати своїх дітей, та залишила на матір. Важко їй було прощатися з ними, пообіцяла їм багато подарунків, що вишле.

Одразу по приїзду Марта пішла на роботу. Важко їй було, адже вона не звикла до фізичної праці, бо мала роботу панську.

Але з часом звикла, а невдовзі познайомилася там з сусідом італійцем. Який сподобав жінку та покликав її заміж. Відтоді минуло майже 10 років. Марта забрала дітей до себе в Італію, де в неї вже був син з італійцем. А Марта згадувала про все та була впевнена, що втекла та перехитрила долю. І в неї все гаразд.

КІНЕЦЬ.