Перших двох своїх чоловіків я справді кохала. Тому й не ставилася до них як до когось, хто може одного разу зрадити, тому й втратила з ними купу часу і можливостей.

Тепер у мене на горизонті маячить третій шлюб, але цього разу я хочу бути впевнена. У тому, що це дійсно та людина, яка мені потрібна. У тому, що наші інтереси збігаються, тож я можу ні про що не хвилюватися.

А ще я хочу переконатися, що в майбутньому він “потягне” нас обох, як і наших дітей. Це дуже важливий пункт. Взагалі, виходити заміж втретє – для мене це шок. Мені 35, дітей немає, і я в тій точці життя, коли “або пан, або пропав”.

Вчетверте йти під вінець уже не буде ні бажання, ні можливостей. Мій актуальний вік – крайня точка, коли незаміжня жінка може знайти своє щастя. Потім я вже вважатимуся “зрілою”, з усіма наслідками.

Тож знати, до чого готуватися, для мене дуже важливо. Мій обранець – людина досить своєрідна. У нього вже є дитина від першого шлюбу, малолітній син. Що я про нього ще знаю? Та, мабуть, не так багато.

Знаю, що він працює на підприємстві, але не зовсім розумію, ким саме. У назві його посади занадто багато скорочень і специфічних слів, але водить мій наречений іномарку. Хоча, як виявилося, це ще ні про що не говорить.

Мій другий чоловік водив Audi, яку йому подарували батьки. Назбирали, можна сказати, з останніх сил. Далі стосунки. Зізнатися, мене влаштовує наше взаєморозуміння і спільне проведення вільного часу.

Мій обранець не скупиться, вміє вчасно пожартувати або розповісти мені щось цікаве. Водночас він, як мені здається, буває досить старомодним. Не розуміє моїх запитань про сучасні культурні події чи хоча б новини.

Навіть одягається якось приховано, це завжди щось сіре, таке, що не впадає в око. Але чому? З його родиною я не знайома, так вийшло. Йому вже трохи за 40, тож про батьків він говорить не дуже охоче. Мабуть, там у них якісь свої справи, а лізти до нього в душу я не збираюся.

Зізнатися, для мене вони найменша з проблем, бо в нього є своя квартира, та й я живу окремо. У будь-якому разі свекруху зі свекром я в себе вдома після весілля бачити не збираюся. Уже був досвід. Вдруге таке зі мною не пройде.

То як же розговорити мого чоловіка, про що питати? Хотілося б бути підготовленою для довгої, серйозної розмови. В іншому разі ні про яке весілля не може йти й мови. Годинник цокає.

КІНЕЦЬ.