Я вийшла заміж у 33 роки. Ми за пять років назбирали з чоловіком на перший внесок за власну квартиру, придбали житло недалеко від його мами Віри Максимівни, бо вона на цьому дуже наполягала. описувала плюси і принади життя з нею по-сусідству.

Отже, ми власники трикімнатної квартири в Києві в хорошому районі, а свекруха моя живе в нашому ж кварталі в однушці.

Народжувати у віці під 40 я не боялася, у нас усі роду такі не ранні. зараз у нас з Тимофієм підростають син і дочка. І все б добре, якби не моя «улюблена» свекруха, якої дуже багато в нашому житті. Ця жінка, клянуся вам, просто якась ходяча бідося.

Мама чоловіка має ключі від нашої квартири на випадок, якщо ми кудись їдемо, а тому ходить до нас, як до себе додому.

Я на багато що можу закрити очі – життєвої мудрості вже достатньо. Але її «закидони» це іноді перебір. Ми з Тимофієм дуже багато працюємо, щоб платити кредит за квартиру і забезпечувати дітей. Але для мене це відпочинок, порівняно з тим, що я змушена терпіти, коли мама Тимофія заявляється до нас погостювати.

Цій жінці не відомо нічого про елементарний такт, я вам точно говорю. Вона може прийти без дзвінка, рано-вранці і з повними сумками гостинців. Гостинців? Ага. Дві картаті сумки консервованих кабачків, компоти, куплені на барахолці порцелянові тарілки.

І це міська вона, міська. Але носиться з якимось сміттям, як з писаною торбою. Ось така особливість у людини.

Тільки на цьому її особливості не закінчуються. Я б навіть у якісь моменти рада була однокімнатну квартиру винаймати десь подалі, аби свекруха не приходила. Нашу другу кімнату вона чомусь вирішила сприймати як гостьову, тобто саме для неї. А вже як вона поводиться!

Як в одній людині може уміщатися «кваліфікований» таролог, нумеролог, експерт з феншуй, професійний психіатр і ревна християнка, яка до того ж любить стерильну чистоту.

Свекруха завжди на 1000% упевнена в своїй правоті і на стільки ж у тому, що інші завжди помиляються. Це не вона прийшла з бухти-барахти, а просто ми з чоловіком не хочемо її бачити. Це не я працюю від зорі і до заходу сонця, тому не встигаю прибратися. Просто лінива, що там говорити. Скорпіон та ще й народжена в рік Мавпи.

І так далі за списком. Я вже не знаю, що там сказано у цих «розумних» книгах, які вона читає. Але, мабуть, все зводиться до того, що невістки взагалі ні до чого нічого не пристосовані. Принаймні враження створюється саме таке.

Ну от як вам? Ходить до нас мало не щодня і вичитує мені, як я можу готувати у таких не начищених до лиску каструлях. Та немає у мене на це часу, я на трьох роботах! Чоловік не жаліється, діти ситі.

Але цього разу Віра Максимівна перевершила саму себе. Прийшла не сама. Сказала, що ми тепер зобов’язані в нашій квартирі дати притулок Жучку – песику, я навіть не знаю, якого віку. Він або дуже стара, або взагалі щеня. Тер’єр невизначеного кольору, дуже маленького розміру. Постійно гавкає і не привчений до культури.

Мене це не влаштовує. ну чесно. Звісно ж, я висловлюю своє невдоволення, не мовчу. Але свекруха вміє влаштовувати театральні сцени. А замість антракту йде у «свою» кімнату. Тільки заради того, щоб набратися сил чи поспати. А потім все починається спочатку.

Я вже так не можу. Мама чоловіка, яка нікуди не збирається, і її собака – це вже занадто. І ще мене починає напружувати чоловік, який зовсім нічого не робить для вирішення ситуації, яка оце у нас склалася. Чому я сама повинна впливати на його маму? Хіба він не бачить, що якщо так піде й далі, у мене просто зникне все бажання жити з ним далі

Думаю про те, щоб на кілька днів переїхати з дітьми готель. Нехай мама та син побудуть разом, поговорять. Вирішать, як нам жити далі. І, якщо мене все влаштує, повернуся назад.

Так, витрачу зайві гроші, що могли б піти на оплату іпотеки. Але це питання має бути вирішене найближчим часом. Інакше ризикую втратити все. Тож, думаю, воно того варте. А ви що порадите? Як вчинити найкраще?

Джерело