Вечорами, коли Артем повертався з роботи, вдома на нього чекала та сама картина: теща, яка сидить на кухні і судоку розгадує, а на столі її улюблений йогурт. — Ось це сюди, а ось це туди, — теща любила грати, проговорюючи все вголос.

Квартира була маленькою, зал займали діти, практично він був дитячою кімнатою. А теща постійно була на кухні. Вона заборонила дітям витворювати на кухні безумства, грати, а Артем хотів би запровадити на кухні свої закони, але не міг.

Він про це тільки думав, але вголос не говорив. Він мріяв про те, щоб кухня залишалася кухнею і щоб нею користувалися за призначенням. Хоч вечорами, коли він повертався з роботи додому.

Артем мав звичку кричати «Я вдома!» коли повертався з роботи, але давно так не робив. Шуміти ж не можна. А також у нього була звичка сміятися до рохкання, але й цього він не робив. Теща вміла створювати навколо себе таку обстановку, що навіть не хотілося залишатися з нею в кімнаті наодинці.

Вона хрипіла, кашляла, вимагала, щоб довкола неї танцювали, як довкола дитини. Вона була прискіплива до їжі. А це корисно? Або, приготовано так, як я люблю? — Добрий вечір! — Вимовив Артем, навіть не подивившись на тещу. Він підійшов до плити і побачив овочевий суп. «Знову цей суп. Набридло» — подумав він.

Теща давно зауважила, що зять її недолюблює, тому навіть не зрушила з місця і проігнорувала його. Повернулася також Віра. — Артеме, завтра роздрукуй мамі квитки! — сказала вона.

Для Артема це було несподіванкою. Він навіть не зрозумів про що йдеться. – Що? Які документи роздрукувати? — Мамі, кажу, квитки? Артем різко обернувся. — Так, зятю. Погостювала у вас, і вистачить. Повертаюся. Наступного ранку Артем прокинувся і як завжди став готуватися піти на роботу. Але цього ранку все було інакше. І у кави смак кращий, і у яєчні смак як у м’яса.

Навіть колеги здивувалися. Вперше за довгий час він має гарний настрій. Життя заграло всіма фарбами. Щоправда, дружина трохи сумувала, що мама їде, але Артем був щасливий. Минуло кілька днів. Артем повернувся додому і дзвінким голосом промовив: — Я вдома!

Джерело