Ганна займалася домашніми справами, коли в двері подзвонили. На порозі стояв незнайомий молодий чоловік. Виглядав він трохи втомленим і дивився на неї якось дивно. – Привіт, сонечко! – раптом сказав він. – Як ви мене назвали? – Ганна застигла. – Моє сонечко! – повторив незнайомець. – Це чийсь безглуздий жарт? – запитала вона зі сльозами на очах. Так, називав, Ганну тільки її чоловік Анатолій, але його декілька місяців тому не стало. – Я зараз все поясню, – сказав чоловік. Ганна здивовано дивилася на незнайомця, нічого не розуміючи

– Коханий, вітаю тебе з днем ​​народження! – ласкаво сказала Рита чоловікові. – Це тобі! Вона простягла Андрію коробочку з подарунком. Чоловік усміхнувся та відкрив її. Там лежав масивний срібний […]

Після слів свекрухи я задумалася, але вирішила не мовчати. Коли Сергій повернувся ввечері, я за смачною вечерею запитала, що ж його не влаштовує. На диво, Сергій був спантеличений “подвигом” мами. Нічого мені не пояснивши він взяв ключі і кудись поїхав. А коли повернувся, то в його руках був великий букет моїх улюблених червоних троянд. Марія Василівна прийшла до нас за два тижні – як не вмита!

Марія Василівна здивувала мене своїм приходом. Ніколи раніше не приходила без запрошення, а тут на тобі. А ще дивніше, що завітала вона в той час, коли Сергій на роботі був. […]

Ну просто дихнути не можливо вільно через цю всюди сущу допомогу батьків мого чоловіка! Такі вже вони люди – не можуть облишити нас у спокої, не розуміють, що молодій родині треба ставати на ноги й розвиватися самостійно. Так ні ж – то гроші тицяють без кінця-краю, то справами намагаються допомогти, все за нас зробити.І от я не зовсім розумію, чи варто тут відстоювати кордони, чи прийняти таку допомогу і не паритися, бо це навіть не наша з чоловіком ініціатива

Ну просто дихнути не можливо вільно через цю всюди сущу допомогу батьків мого чоловіка! Такі вже вони люди – не можуть облишити нас у спокої, не розуміють, що молодій родині […]

Через тиски свекрухи чоловік був змушений привезти її в нашу квартиру. І скажу відверто, я втратила спокій. На кухні, коли я приходжу з роботи, то застаю безлад. Вона постійно щось готує, розігріває, то робить собі чаї. І нічого не кладе на свої місця. Кожного дня я бачу цей хаос, до якого аж ніяк не хочу звикати, бо завжди дотримувалась чистоти і мінімалізму. Я мовчала, але таки вирішила покликати чоловіка за “круглий стіл”

Через тиски свекрухи чоловік був змушений привезти її в нашу квартиру. І скажу відверто, я втратила спокій. На кухні, коли я приходжу з роботи, то застаю безлад. Вона постійно щось […]

У нас з Юрієм народилося троє дітей. Чоловік старався, працював. І я це бачила. Але на зарплату простого залізничника важко годувати й утримувати 5-тьох людей, як не крути. Навіть якщо заощаджувати, відмовляти собі в багатьох речах – Єгипет вам не світить. Діти іноді плакали, що їхні однокласники вже мають те чи інше. Що одягнені вони всі краще. А що я могла їм відповісти? А коли Юрія підвищили на роботі, він пішов від нас. Просто одного разу не прокинувся. З того моменту все було на мені. Слава Богу, діти на той час підросли і все розуміли. Допомагали мені з домашніми справами, намагалися якось підбадьорити, підтримати. Я довго намагалася оговтатися, знайти якийсь «чудо-підробіток», але це все нічого не давало. І тоді подруга порадила мені облишити всі ці марні спроби і виїхати за кордон. Квартиру залишити на дітей і мою маму. Разом якось проживуть. А там і я зароблю і повернуся. Так я, власне, і зробила. Полетіла в чужі краї на 12 довгих років. І ось накритий великий стіл

У нас з Юрієм народилося троє дітей. Наша сім’я не була дуже багатою. Чоловік старався, працював. І я це бачила. Але на зарплату простого залізничника важко годувати й утримувати 5-тьох […]

Так, нехай я погана, але я категорично проти забирати до нас свекруху, яка втратила житло! До дочки в Америку її, в будинок старості – куди завгодно, але на мої голову і плечі. Свекруха давно вже вийшла на пенсію, але ще й «нагострила лижі» залізти мені на шию. І мені така картина абсолютно не влаштовує. Я пам’ятаю той день, вона приїхала вся радісна, захекана-закохана. Ми поставили чай, поки вона все нахвалювала свого нового кавалера. Він був молодший за свекруху на 2 роки, колишній спортсмен, високий, міцний, «як дубок». «Дубок», звичайно ж, миттю у неї прописався

Так, нехай я погана, але я категорично проти забирати до нас свекруху, яка втратила житло! До дочки в Америку її, в будинок старості – куди завгодно, але на мої голову […]

Я не люба бабуся, бо не дарую золота, прикрас, дорогих іграшок. Мені всього 62 роки і теоретично я можу поїхати ще на заробітки до подруги в Італію. Можливо, хоч тоді я даватиму достатньо своїм дітям і онукам грошей і подарунків, і мене знову любитимуть? Добре хоч, я знайшла “заначку” чоловіка в сейфі, якраз на випадок, якщо з ним щось мало статися. Ці гроші, та ще й рахунок у банку. Моя сваха Тамара прийшла на весілля вся в золоті та хутрі, вдавала з себе королеву

Я не люба бабуся, бо не дарую золота, прикрас, дорогих іграшок. Мені всього 62 роки і теоретично я можу поїхати ще на заробітки до подруги в Італію. Можливо, хоч тоді […]

Ще кілька днів тому я була заміжня і мала чудову родину, але мені просто вказали на двері! Прожила зі своїм чоловіком Петром 7 років, щоб він мене покинув! Та ще й не просто покинув, а залишив одну з дитиною, вигнав до батьків? І я ж не зрадила! Коли мій Пєтька зробився великим начальником, став командувати не тільки у себе на фірмі, а й удома, в сімейному колі. Я це як могла терпіла. Будинок ми маємо великий, приватний. Чоловік мій нахватався від своєї матері всієї цієї нафталінової нісенітниці і теж почав мене докоряти за те, що хоче поїсти домашньої їжі. Свекруху таке рішення не влаштувало. Вона одного разу мені так і сказала: «Ти, Олено, ледащо»

Ще кілька днів тому я була заміжня і мала чудову родину, але мені просто вказали на двері! Прожила зі своїм чоловіком Петром 7 років, щоб він мене покинув! Та ще […]

Я з перших слів відчула, що Наталя ображена, і не помилилася. А “виною всьому” був мій брат. Виявляється, Назар, поки та байдикує, бо ніде не працює, виконує всю хатню роботу. В цей раз він не встиг приготувати сніданок, а Наталі це не сподобалось. Мій брат гарно заробляє, щоб забезпечити гідне життя цій дамі, а вона ще й носом крутить. Мабуть, я таки поїду до них до Києва на серйозну розмову, до того ж привід гарний є – ювілей у братової!

Я з перших слів відчула, що Наталя ображена, і не помилилася. А “виною всьому” був мій брат. Виявляється, Назар, поки та байдикує, бо ніде не працює, виконує всю хатню роботу. […]

Ми з Аньою були немислимо щасливі, коли дізналися, що станемо батьками. Але як тільки наша трійня народилася, Аня вирішила noкинути нас і втекти.

Я батько трьох чудових дітей. Однак історія мого сімейного життя не така мила, як може здатися на перший погляд. З Анею я познайомився в університеті, і, незважаючи на нашу трирічну […]