Автор: admin
Віктор заслаб і лежав у лікарні. Раптом двері палати відчинилися, і він побачив двох своїх сусідок-пенсіонерок! – Де тут наш Вітя?! – почув Віктор. Бабусі сусідки йшли до його ліжка і несли в пакетах гостинця. – Ви?! – здивувався Віктор. – Та як ви добралися сюди? Мабуть, мокро на вулиці, все тане?! А сусідки посміхалися й викладали на тумбочку пиріжки, апельсини і пляшки з водою… – Куди ж ви принесли стільки?! – ахав і охав чоловік. Коли сусідки пішли, медсестра Ліда сказала: – Чудова у вас група підтримки! Віктор усміхнувся спочатку, а потім раптом змінився на обличчі
Віктор лежав у палаті і дивився у вікно, де на весняному сонечку, стрибаючи по гілках старої липи, весело щебетали птахи. – Треба ж було мені потрапити до лікарні в такий […]
У минулі вихідні я мав 30 років. Ну звичайно, що наші з дружиною батьки прийшли до мене на день народження, ми ї х запросила, Катя приготувалася як слід. Але матусі-татусі і піднесли такий подаруночок, від якого ми досі не оговталися, чесне слово! Тепер у нас буде інша бетонна коробка, зате своя. Мабуть. Ось так мене привітали. Називається, допомогли нам стати дорослішими. Їх про це ніхто не просив. От дякую, але краще не треба було!
У минулі вихідні я мав 30 років. Ну звичайно, що наші з дружиною батьки прийшли до мене на день народження, ми ї х запросила, Катя приготувалася як слід. Але матусі-татусі […]
Раз на місяць моя невістка робить генеральне прибирання, після якого нам цілий тиждень не можна – нічого. Вона як жандарм ходить по хаті і вистежує кожен наш крок. В цей час я почуваюсь, як мала дитина, яка завинила перед мамою. Я навіть боюсь щось готувати на кухні, чи взагалі їсти, щоб крихта не впала. Цей період надто важкий для мене, бо навіть закрадаються думки, щоб втекти назад у село
Моя невістка як поприбирає в хаті, то таке твориться, хоч стій, хоч падай. Насправді прибирає вона раз в місяць, а гонору, хоч відбавляй. Хоч і народилась я і виросла в […]
Як я так вляпалася, вискочивши заміж за такого дріб’язкового чоловіка – досі не можу второпати! Та з роками мене на стільки почала не влаштовувати ця дріб’язковість Матвія, що я вирішила йому про це сказати. Але тут з’ясувалися такі деталі, що й на голову не тягнеш! Ось наприклад, світло у квартирі. Я не знала, де він цього набрався. Можливо, прочитав в Інтернеті чи друзі підказали, а чи й мама – не виключено
Як я так вляпалася, вискочивши заміж за такого дріб’язкового чоловіка – досі не можу второпати! Та з роками мене на стільки почала не влаштовувати ця дріб’язковість Матвія, що я вирішила […]
Ця ніч була нестерпною, я ледь встала зранку на роботу. Мій чоловік поїхав кудись ввечері на автівці, не сказавши ні слова. Тричі я телефонувала Роману, та він не відповідав на мій дзвінок. А потім: “ваш абонент зараз не в мережі”, і ціла ніч переживання. Навіть чай з мелісою мені не допоміг, та ще й свекруха зі своїми претензіями: Чому я його відпустила! Що я за жінка, що не знаю де є мій чоловік”. – Бери, сідай в машину, і їдь його шукати. – Та куди податися, я не знала. Вже під ранок прийшов… неприємна, звісно, була картина
У мого чоловіка є усе для нормального життя. Та він вибирає її – “біленьку”. Чому саме такі важкі часи ми переживаємо зараз, мені важко зрозуміти. Та як допомогти своєму коханому, […]
От чого б я найбільше в житті не хотіла – це жити так, як моя мама в радянщину, за часів того союзу! Хоча мама хвалиться, мама постійно розповідає, як вона сама з усім упоралася, виростила нас, гнулася на кількох роботах, що ковбаса була в холодильнику і мати можливість раз на рік відпочивати в Ялті чи Алушті. Але я б нізащо не хотіла прожити таке життя, як у радянських жінок і яке було в моєї мами в молодості! Мама сама це розповідає, жінкам дозволялося нарівні з хлопцями стояти за верстатом, подавати цементний розчин на будівництві, носити мішки із зерном, валити ліс та виконувати іншу важку роботу. Це нормальна країна була??? Навіть не кажіть такого!
От чого б я найбільше в житті не хотіла – це жити так, як моя мама в радянщину, за часів того союзу! Хоча мама хвалиться, мама постійно розповідає, як вона […]
– Доню, ти чому така похмура? – ахнула Катерина, коли її дочка Віра з’явилася на порозі. – Щось сталося? – Ой, мамо, сталося… – Віра обійняла матір, і мало не розплакалася. – Ой, таке сталося… – З ким? – ахнула пенсіонерка. – З твоїм Іваном? Що з ним? Невже він заслаб? – Мамо, що ти таке говориш?! – Віра строго подивилася на матір. – Яке заслаб? Все добре з Іваном! – А чого тоді ти така засмучена, якщо з Іваном все гаразд? – У нас із Миколою біда! – сказала Віра. – Розумієш? З твоїм онуком… Катерина дивилася на дочку, не розуміючи, що відбувається
– Доню, ти чому така похмура? – ахнула сімдесятирічна Катерина, коли її дочка Віра з’явилася на порозі її квартири. – Трапилося щось, чи що? – Ой, мамо, трапилося… – Віра […]
“Ти наpoджуй, а одружуватися не будемо” – заявив коханий, послухавши свою маму
“Син зустрічається два роки з дівчиною, і тут вона завагітніла. Молоді відразу почали планувати весілля і покупку квартири (ми обіцяли синові дати на перший внесок). Вони навіть подали заяву. Але […]
Зіна сиділа з подругами на лавці. Раптом з під’їзду вийшла її невістка Валя. Вона озирнулася і, не помітивши свекруху, кудись попрямувала. – І куди це вона зібралася? – подумала Зіна. Вона встала і тихенько пішла за невісткою. Та зупинилася біля парку. – Так-так! – очі свекрухи засяяли недобрим блиском. Валя чекала кілька хвилин. Ось з’явився якийсь чоловік і вони… Обійнялися! – Ох, я їй влаштую! – подумала Зіна і пішла додому. Не встигла вона допити чай, як у коридорі почувся шум. На порозі стояла невістка. Зіна глянула на неї й ахнула від несподіванки
У Зінаїди Іванівни одружився єдиний син Микола. Виховувала вона його сама. Чоловік від неї пішов, коли синові було чотири роки. Чому пішов? Каже, що дружина зраджувала йому. Вона, звісно, обурювалася […]
Наша головна сімейна проблема – це молодший брат мого чоловіка. Чоловік зі своєю сестрою дбають про нього досі так, ніби він все ще той маленький хлопчик, який залишився без батьків. А цьому молодшому братові, на секундочку, вже двадцять п’ять років, настав час перестати його так опікувати. Але як це донести до чоловіка, я не знаю
Наша головна сімейна проблема – це молодший брат мого чоловіка. Чоловік зі своєю сестрою дбають про нього досі так, ніби він все ще той маленький хлопчик, який залишився без батьків. […]