Автор: admin
– Ларисо, ви маєте вдома сіль? – несподівано почувся голос за дверима. Я застигла, не знаючи, чи взагалі варто відкривати. Хто може до мене прийти на Різдво? У квартирі панувала тиша, яка тільки підкреслювала мою самотність. Зважившись, я все ж підійшла до дверей і побачила Андрія, сусіда з другого поверху. Він завжди здавався мені мовчазним і трохи буркотливим чоловіком, якого не варто турбувати без вагомої причини. Але цього разу його погляд був таким розгубленим, що я не змогла відмовити
– Ларисо, ви маєте вдома сіль? – несподівано почувся голос за дверима. Я застигла, не знаючи, чи взагалі варто відкривати. Хто може до мене прийти на Різдво? У квартирі панувала […]
– Я дарую своїм батькам дорогі подарунки, бо вони берегтимуть їх, а твої ні, – пояснив чоловік
Я, стоячи біля кухонного столу, одну за одною била об підлогу тарілки. Михайло з розгубленістю та здивуванням дивився на мене. – Як ти міг? – Мій голос тремтів від гніву. […]
– Ну, проходь. Не розумію, а чого ти здоров’ям мого чоловіка цікавишся, ти взагалі хто? — Люся вказала рукою на кухню. – Туди проходь. Дівчина присіла на край кухонного куточка, дістала хустинку з кишені і витерла піт з чола
– Доброго дня, тут Олексій живе? – Так… А ви з якого питання? – Ви його мати? – Я?! Дружина! Дівчино, ви чого хотіли? – Він зараз у лікарні, і я не знаю […]
Кафе було маленьким, але дуже затишним і, швидше, нагадувало милу старовинну різдвяну листівку. Вікна та стіни прикрашали святкові гірлянди. У кутку стояла невисока, але дуже красива ялинка в кольорових блискучих кульках і дзвіночках. На кожному столику – витончені кручені свічки. За склом вітрини, серед найрізноманітніших тістечок, десертів і цукерок – витончена марципанова табличка з написом «Тільки для тих, хто чекає на дива»
Останній робочий день Ольги, в році, що минає, не задався із самого початку. Вранці, дорогою на роботу, вона послизнулася на гладко витоптаному снігу і розтягнулася просто посеред жвавої вулиці. Юрба […]
Хто б міг подумати, що розставання у минулому, може принести таке щастя на сьогодні. Ірину ніхто ніколи не називав мамою, зате тепер з обожнюванням заглядали в очі, і звали бабусею
Ірина Олександрівна ретельно прасувала свою святкову сукню та білу сорочку для чоловіка. З-під праски клубочилася пара. Рівні сліди, які вона залишала на одязі, тішили око, та й загалом, процес прасування […]
— Привіт моя люба! А в нас тобі подаруночок, те, що ти хотіла! І для всіх подарунки, Максиме, діставай! Артему ігрова приставка, Даринці – кухня для ляльок, а для Емми … планшет! Ну що, усім сподобалося? Ну і солодощі з купою мандарин звісно, від тітки Віки та дядька Максима. — Дякую-ю-ю-ю! – хором радісно дякували Артем і Даринка. Тітка Віка завжди їм гарні подарунки привозила. Тільки Емма засумувала, але намагалася не подавати виду
— Тітонько Таню, а мама сьогодні приїде? – племінниця Тетяни маленька Емма зранку була засмучена. — Не сумуй, приїде звичайно! Адже вона тобі обіцяла, я це точно чула, біжи до […]
Наш будинок був збудований на дві половини, так колись задумав дідусь. Він збудував його сам: в одній половині жили вони з бабусею, а в іншій — мама з татом.
Наш будинок був побудований на дві половини, так колись задумав дідусь. Він сам його збудував: в одній частині жили вони з бабусею, а в другій мої батьки. Коли дідусі та […]
Олена зрозуміла, що не може залишити сусідку без допомоги. Вона сказала бабусі зачекати її під під’їздом, а сама повернулася в свою квартиру і без вагань взяла відкладені для себе гроші. Цієї суми якраз вистачило, щоб закрити бабусині борги. Сусідка з однієї сторони були щаслива, а з іншої – хвилювалася, як вона тепер віддасть борг Олені. Та Олена відповіла, що якось буде, нехай бабуся хоч цим не хвилюється. На роботі вона про цю історію нічого не розповідала, просто сказала, що не піде на корпоратив, бо не має бажання
– І чому б тобі, Олено, не піти з нами на корпоратив? – не вгавали дівчата з роботи, які намагалися переконати подругу, щоб та пішла з ними на свято. – […]
Мама зустріла Олену біля хвіртки. Вираз її обличчя говорив усе — Олена зрозуміла, що запізнилася. У руках матері був білий конверт, який вона мовчки простягнула дочці.
На конверті великими літерами було написано: «Олені Сергіївні, моїй дочці». Олена стояла біля хвіртки, тримаючи його в руках, і відчувала, як серце стискається від болю. Вона зрозуміла, що запізнилася. Кілька […]
Зараз же моє завдання було не менш важким і не менш важливим. Дізнавшись про цікавий стан Олі і зміни, що загрожують у зв’язку з цим у його житті, Саша відверто злякався. Син зізнався, що вони з Олею знехтували захистом лише один раз, коли їздили відпочивати на природу в компанії своїх друзів. Пристрасть наздогнала їх просто в лісі під час прогулянки удвох між сосен і беріз, а “засоби безпеки” залишилися лежати десь у дорожньому рюкзаку разом із речами Сашка. Загалом, ставати батьком у такому ранньому віці Саші не хотілося, але я суворо скомандувала синові: «Раз доріс до прогулянок «між сосен и берез», то будь мужиком
Усе почалося, коли мій син закохався в одну дівчину. Її звали Оля, і я тоді сприйняла подібні зміни у фізіологічному та душевному стані сина досить спокійно. Хлопчику дев’ятнадцять років, має […]