Автор: admin
— Голубонько, тобі ж все одно треба допомога з дітьми, поживу поки що з тобою. Я розгублено і спантеличено дивилася на жінку, яка стояла біля моєї хвіртки, без попередження, без якогось там дзвінка, з валізою своїх нехитрих речей. До мене прибула моя перша свекруха. Ганна Мартинівна з наївним новинним обличчям зайшла до мене і сказала
Я розгублено і спантеличено дивилася на жінку, яка стояла біля моєї хвіртки, без попередження, без якогось там дзвінка, з валізою своїх нехитрих речей. До мене прибула моя перша свекруха. Ганна […]
Марія Степанівна сиділа на лавці на зупинці. Біля неї присів якийсь дід. – Ти що, загубився, любий? – запитала його Марія Степанівна. Старий кивнув. – Є таке… – сказав він. – Ось намагався спитати дорогу. – А куди тобі треба? – запитала жінка. – Шукаю провулок Зелений, – відповів дід. – Поталанило тобі! – сказала Марія Степанівна. – Я там живу. Зараз проведу тебе. – Дякую! – усміхнувся у сиві вуса старий… За розмовами, вони підійшли до будинку жінки. – Ну, ось ми й прийшли, – Марія Степанівна кивнула на підʼїзд. – А тобі в який будинок, любий? – Та мені теж сюди, начебто. Квартира сорок три. – Як сорок три?! – Марія Степанівна ахнула від почутого
– Шановний? Жіночко? Молодий чоловіче? Дівчино? – сивенький дідок у синьому пуховику і в’язаній шапочці марно намагався привернути до себе увагу. Люди проходили повз нього, піднявши коміри і натягнувши каптури, […]
Я всього-на-всього попросила оплатити їх частину витрат за світло, газ і воду. Але нічого б не сталося, якби вони і лампочку одну раз на рік купили. Мене вже замучила та ситуація, що я з чоловіком вкладаюся в дачу, яка нам і належить, а брат з сестрою і всім сімейством приїжджають сюди наче вони в долі з нами. Одного дня я таки зібрала всіх за круглим столом. – Це не по-родинному, – заспівали вони, коли я оголосила про продаж
Я всього-на-всього попросила оплатити їх частину витрат за світло, газ і воду. Але нічого б не сталося, якби вони і лампочку одну раз на рік купили. Мене вже замучила та […]
– Ні я, ні мій син більше тобі нічого не винні, – видала свекруха
Я вийшла заміж за Андрія у двадцять п’ять років. Ми познайомилися на корпоративі, де я працювала адміністратором, а він був штатним фахівцем. Чоловік виявився привабливою і впевненою в собі людиною, […]
— Мамо, ми з понеділка на полі будемо працювати, бригади годувати, – розпорядження директора сільського хазяйства, – повідомив син. — Ну, значить, гаряча пора настала, відразу кажу: доведеться тобі покрутитися, синку. І в спеку, і в дощ відпочинку не буде. — Ой Боже милостивий, а мені Юрчик нічого не сказав, – Марія не поспішаючи стала витирати руки, – і де це бачено, щоб хлопець на польовій кухні кухарем працював
— Не крутись, Юрку, на кухні, не чоловіча це справа, не витрачай молоді роки на ложки та каструлі, йди краще до клубу, там дівчата зачекалися, краще приглянь собі господиню. — […]
От цього мені ніколи не понять. Значить, наблюдаю я картину. Син мій приходить з роботи, заходить в хату втомлений, але з усмішкою. Діти кидаються до нього, обіймають, і він, попри втому, одразу йде з ними гратися, питає, як у кого день пройшов. А невістка в цей час швиденько чепуриться, бере сумочку і виходить на пів годинки, каже: “Мені треба трохи пройтися, відпочити від цього хаосу”. Я стою збоку і думаю: ну в смислі?
От цього мені ніколи не понять. Значить, наблюдаю я картину. Син мій приходить з роботи, заходить в хату втомлений, але з усмішкою. Діти кидаються до нього, обіймають, і він, попри […]
Галя занедужала. Вона лежала в лікарні у місті. Жінка вже дуже хотіла додому. Галя сумувала за своїм господарством, за хатою, за селом… – Не буду я тепер цілий день картоплю копати! – казала вона дочкам. – Чесне слово! Відвезіть мене додому, сил моїх вже немає. На свою постіль хочеться! – Матусю, добре, відвеземо, – сказали дочки до матері. – Але вдома на тебе чекають деякі зміни… – Що вже там таке?! – здивувалася Галя. – Невже не кухні шпалери переклеїли? – Побачиш, – посміхнулися дочки. – Що зроблено – вже не змінити… Галя підʼїжджала до свого будинку. Вона вийшла з машини, і ахнула від побаченого
Село, куди перебралася після виходу на пенсію Алла, було недалеко від міста. Проте газ у неї провели не так давно. Раділи сільські жителі, робили ремонти, монтували газове опалення, і Алла […]
Шлюб Віолети не проіснував навіть до її першої шлюбної ночі з Кирилом. За це дівчина може подякувати подарунку свідка. Найкращий друг Кирила, підійшов до Віолетти і вручив їй коробку
Віолета, молода дівчина з хорошою освітою, знала, що її життя скоро зміниться. Шлюб з Кирилом мав бути її першою спробою побудувати родину. Вона мала на це великі сподівання, адже перед […]
— То що тут у нас? О, рулет солодкий! Чудово! А я таке не купую, бо пенсія не дозволяє. У вас із задоволенням спробую. Тим більше ти мати, що годує, і тобі солодке не можна!
– Поговори вже зі своєю матір’ю! Вона до нас постійно бігає! Скільки можна? І ніколи не попереджає, коли саме має прийти. А якщо я в душі миюсь чи вдома безлад? […]
– Тобі не здається, що мама щось у тітоньки загостилася? Раніше такого ніколи не було! – Здається, і я думаю, треба втрутитися! Ти з батьком давай розберись, а матір і тітку я беру на себе! – Запропонував брат сестрі
– Я вчора була в батька, він весь якийсь смиканий, вдає, що все нормально, але ясно, що нічого не нормально! – Згоден з тобою, я теж помітив, зайшов до нього, […]