Яке ж воно смачне, донечко! Як наш калач, але солодке, і з родзинками, – моя літня мама з дитячою цікавістю розглядала і смакувала панетон, який я привезла з Італії. Закордонний смаколик їй дуже сподобався. В цьому році я відклала усі справи і приїхала додому, щоб відсвяткувати з мамою Різдво. Не хочу бути схожою на своїх дітей, які виявилися дуже невдячними

– Яке ж воно смачне, донечко! Як наш калач, але солодке, і з родзинками, – моя літня мама з дитячою цікавістю розглядала і смакувала панетон, який я привезла з Італії. […]

«Ось життя яке, – думала старенька. – Усе життя збираємо образи. На словах прощаємо одне одному, але підла пам’ять підсовує ці образи, і все хороше забувається. А ось згадається щось приємне, і одразу відчуваєш, що любов-то нікуди не поділася. Вічне питання, куди йде дитинство? Та нікуди воно не йде, воно нашаровується в чарівній скрині, а скриня ховається в затишному куточку душі. І порятунок від сварок із дітьми в цій скрині, варто тільки згадати їхнє дитинство. І мій порятунок у моїх чудових дітях»

Бабуся Марія вперше за п’ять років вирішила поставити ялинку на Новий рік. Раніше щороку прикрашала, але раптом на голову бабусі Марії обрушилася реновація. Її старий дерев’яний, добротний будинок, в якому […]

— О ні, любий. Це не твоя хата, і ти тут не маєш права абсолютно ні на що. Тож забирай своїх дітей та йдіть, куди хочете звідси…

– Знаєш, Тетяно, це вже занадто, коли твоя мати приїжджає і починає мене критикувати! – Заявив Віталій дружині відразу після того, як вони проводили її маму на поїзд. – А […]

— Та будь ласка, – відповів зять без найменшого натяку на якісь докори сумління. – Зараз же орендарям напишу, щоб виїхали протягом 2-х тижнів. Ключі вам поштою надішлемо. — І гроші вишлеш за рік, який там ці самі орендарі прожили? – поцікавилася Євгенія Іванівна. — Ну мамо! Ну що ти, справді, – почала Ірина гасити сварку. – Ну не подумали ми, що тепер… Вибач. — А що ти в неї вибачення просиш? – заявив зять. – Вона житло віддала нам у тимчасове користування. Яка їй різниця, як ми ним користуємося? Гроші? Повернемо, не відразу, але повернемо

— Ні єдиним словом не обмовилися, – ображається на доньку і зятя Євгенія Іванівна. – Виявляється, здали її вже майже рік тому і з цих грошей платили свою оренду. — […]

Синок, що з тобою сталося? – запитала я з тривогою, коли він з’явився на порозі в брудній сорочці, зім’ятій куртці та такому взутті, що мені стало не по собі. Його вигляд змусив мене одразу згадати ті часи, коли він повертався зі шкільних таборів – голодний, пом’ятий, але щасливий. Тільки цього разу щастя на його обличчі не було

– Синок, що з тобою сталося? – запитала я з тривогою, коли він з’явився на порозі в брудній сорочці, зім’ятій куртці та такому взутті, що мені стало не по собі. […]

Залишився Степан один, кішки на душі шкребуть, за Любу переживає. Сів на лавку під вікном, задумався. Задумався і носком чобота землю колупає. Придивився, земля пухка, ніби копали недавно, а навіщо тут копати, та й кому, крім нього. Раз інший чоботом підчепив, а в землі згорток якийсь. Пташине пір’я зі згортка в різні боки стирчить. Підняв, розгорнув, а всередині цвяхи іржаві, голки, зола, лушпиння якесь. «Що таке?» – поморщився Степан, та вбік відкинув. Так і просидів до темряви. Спати ліг, чи то спить, чи то ні, тільки бачить, у кімнату Люба заходить

Не вірив Степан Василенко ні в Бога, ні в чорта, у себе вірив, у руки свої робочі вірив, навіть у світле майбутнє ще вірив, хоча часи були важкі, а в […]

— Ні, Мирося, не думай так. Завжди можна щось змінити. Іноді треба просто почати говорити і відкриватися. Твоя Оля зрозуміє. Вона ж не камінь, вона твоя рідна дочка! Марія схилила голову і ніжно поклала руку на її

Мирося Іванівна знову сиділа в кріслі біля вікна, теплий чай стояв на столі, а вона мрійливо дивилася на осінній пейзаж, що поступово змінювався.  Її думки важко було зібрати воєдино, і […]

– Вона сама винна! – миттєво відповіла теща. – Мати треба поважати! І не суперечити їй. Я в неї в гостях, між іншим. – Ви вже в гостях рік… – похмуро додав зять. – Не затрималися?

Коли В’ячеслав прийшов із роботи, дружина плакала. Теща похмуро гриміла на кухні каструлями. – Знову посварилися?… – Славко втомлено сів за обідній стіл і грізно глянув на тещу. – Вона сама винна! – миттєво […]

– Я хотів влаштувати тобі свято. Привітати якось незвично. Вирішив прибратися, випрати і приготувати святкову вечерю. Взяв відгул, завантажив пральну машину, сходив на ринок Тобто, спочатку сходив на ринок, купив телятину, а вона потекла

У хаті підозріло пахло підготовкою до свята. Це Маруся зрозуміла, ще не ввійшовши до передпокою. По сходовій клітці їдко тягло гаром, а сходами стікали потоки мильної води. Відчинивши двері, Маруся […]

– Мамо, – повторила слова сина Зоя Павлівна і простягла йому пакет із двома баночками малинового варення, – А що не чекали?

– Мамо? – Гліб навіть протер очі, відчинивши двері.– Мамо, – повторила слова сина Зоя Павлівна і простягла йому пакет із двома баночками малинового варення, – А що не чекали? Гліб відчинив двері, а […]