Автор: admin
— Марино Костянтинівно, ви не могли б ретельніше мити в моїй кімнаті. Минулого разу залишився пил, а я цього не терплю! – Морщила носик перша «невістка», студентка театрального вишу, яка вміла за частку секунди перетворюватися зі злісної фурії на милу зайчиху, щойно Костик з’являвся на порозі. — Марино! Перестань використовувати шкідливу хімію під час прибирання! Це страшенно шкодить екології. Я не потерплю у своїй кімнаті такого зневажливого ставлення до мого здоров’я! – Друга «невістка» з перших днів обрала агресивно-фамільярну тактику спілкування
— І тортик! Тортик купіть! – кричала одна невістка, намагаючись перекричати ввімкнений в іншій кімнаті телевізор. — Ніяких тортів! І так усі жиром запливли, як свині на відгодівлі! Фруктів! Побільше […]
– Ростику, я більше не буду тобі віддавати гроші зі своєї зарплати, якби ви там з мамою не вважали, – я зітхнула і спробувала сказати Ростиславу ці слова впевнено і твердо. А то що ж виходить? Я заробляю більше, але на все у нього прошу.
– Ростику, я більше не буду тобі віддавати гроші зі своєї зарплати, якби ви там з мамою не вважали, – я зітхнула і спробувала сказати Ростиславу ці слова впевнено і […]
Мої батьки організували наше весілля на своїх умовах, і все закінчилося тим, що замість обручки з діамантом на моєму пальці, я опинилася по вуха в боргах
Мої батьки організували наше весілля на своїх умовах, і все закінчилося тим, що замість обручки з діамантом на моєму пальці, я опинилася по вуха в боргах. Коли ми з Павлом […]
– От дивіться, діти, — почала я, коли вони доїли борщ. — Заробляєте ви добре, але гроші витікають, як вода крізь пальці. Вам треба навчитися планувати бюджет. Я кілька днів уважно спостерігала за їхнім життям. Дивилася, що в них у квартирі є, чого немає, які порядки заведені. Заглядала в шухлядки, комоди, холодильник. Не з цікавості, а з чистого бажання допомогти. Бо вони ще молоді й недосвідчені, а я стільки всього в житті бачила! І от, що я побачила: живуть вони абияк. Зарплати в них досить непогані, тисяч по 20 гривень, але розпоряджатися цими грошима вони зовсім не вміють. Тепер я винувата, що невістка зібрала свої речі у сумки і здиміла до своїх батьків! Він зі мною не розмовляє, і я розумію, що хоче, щоб я теж поїхала додому. А я ж тільки добра хотіла їхній молодій родині
— От дивіться, діти, — почала я, коли вони доїли борщ. — Заробляєте ви добре, але гроші витікають, як вода крізь пальці. Вам треба навчитися планувати бюджет. Невістка злегка насупилася, […]
Заглядаю до скриньки, а там замість 300 тисяч — лише 100. Нам подарували майже 300 тисяч гривень готівкою — чималі гроші, які ми зберігали в нашій спільній скринці вдома. Останні три тижні минули спокійно, аж до однієї неприємної ситуації, яка все перевернула. А я вже замовила путівки собі і донечці в Карпати на Новий рік і на всі різдвяні свята. Чоловік зі мною не розмовляє, а я завершую справи на роботі і збираю чемодани.
Заглядаю до скриньки, а там замість 300 тисяч — лише 100. — Людмило Павлівно, яка ви гарна! — сказала я з усмішкою. — Ви що, омолодження робили? — Ой, Аню, […]
Мій хлопець постійно порівнює мене зі своєю колишньою. Ситуація дійшла до того, що я почуваюся нікчемною.
Я познайомилася з чудовим хлопцем – і незабаром дізналася, що він досі спілкується зі своєю колишньою дівчиною, з якою мав перші серйозні стосунки. Вона часто просила його про ласки, а […]
Син, який сидів поруч із матір’ю на дивані і щось ліниво переглядав у своєму телефоні, підвів брови і подивився на матір. — Через місяць?! – запитав він і навіть підвівся від подиву. – Почекай, ти що все-таки виходиш на пенсію? — Ілля, я тобі сто разів уже говорила, а ти знову наче заново на світ зʼявився! – обурилася Ганна Вікторівна. — Мамо, послухай… Тобі не можна зараз нікуди йти, – раптом заявив Ілля, відклавши телефон. – Почекай трохи. Ми хотіли машину поміняти, краще купити. Наша ж вже не нова, треба встигнути продати, поки ціна на неї не впала нижче плінтуса. Я думав, ти нам допоможеш, кредит візьмеш
— Матір, ти що?! – сторопів Ілля. — Що я? – не зрозуміла Ганна Вікторівна. — Я думав, ти нам допоможеш! Ми на тебе розраховували, а ти нас підвела! — […]
Тарас завжди був економний: – Ми не можемо дозволити собі багато, Юлю. Треба думати про завтра. – Я слухала, але іноді моє серце хотіло іншого. Я бачила очі дітей, коли ми поверталися з різдвяного ярмарку з порожніми руками. Тут усе дуже дороге, – виправдовувалась я. – Але ж головне, що ми погуляли, правда? Вони мовчали й опускали голови. Я ледь стримувала сльози. Того вечора, коли Назар поставив своє запитання про Миколая, всередині мене щось обірвалося. Я більше не могла. Досить, – пробурмотіла сама до себе, коли діти заснули
Мамо, Миколай цього року теж не прийде? – почувся з-за спини голос мого сина Назара. Я хотіла щось сказати, але язик, як завжди, заплітався у такі моменти. Повернулась і побачила, […]
– Уявляєш, – плакала Марина Геннадіївна у слухавку синові, – навіть у хату не пустила! Я до неї з душею, пиріжків напекла… А вона навіть чаю не запропонувала! Прямо перед носом двері зачинили
– Алісо, ти що слухавку не береш? Я дзвоню-дзвоню… – Марина Геннадіївна рішуче зробила крок у передпокій. Аліса в стильній блузці з ідеальним укладанням і макіяжем, але в домашніх штанах […]
— Ну що ж, будемо грітися разом, – зітхнула вона, загорнула малюка у свій шарф і притиснула до грудей. У той момент Віра відчула тепло. Не тільки від маленького пухнастого тільця, а й десь глибше, у серці. — Тепер у нас буде свій Новий рік, Сірко, – сказала вона й пішла додому, уперше за довгий час відчуваючи, що поруч є хтось, кому вона справді потрібна
— Віро, ти знову за своє? – буркотливо пролунав голос мами по телефону. – Ну скільки можна жаліти всіх підряд? Краще подумай, з ким Новий рік відзначатимеш, а то знову […]